Автор фотографії: В „Українській блогосфері” я неодноразово згадував, що займатися розвитком власного блога є сенс лише тоді, якщо ви дійсно отримуєте задоволення від процесу. А у випадку, якщо ви хочете перетворити ведення блогів на бізнес – отримання задоволення стає імперативою. Втім, для багатьох людей це твердження є не тільки не очевидним, а навіть сумнівним. Вони розділяють роботу (те, що приносить гроші) та задоволення, стверджуючи, що перша зовсім не зобов’язана бути ні приємною, ні улюбленою – головне, щоб забезпечувала засобами для існування.
Втім, поміркувавши над цим питанням ще раз, я, здається, знайшов математично точну відповідь на запитання, чому по-справжньому багаті люди ніколи не займаються справою, яка їм не подобається. Втім, перш ніж перейти до доведення теореми, давайте розберемося з аксіомою.
Багата людина не та, яка багато заробляє, а та, яка витрачає менше, ніж отримує!
Сподіваюся, що дана істина не потребує доведення? Адже дійсно, не має значення, скільки ви заробляєте! Якщо ви витрачаєте все до останньої копійки – ви не є багатою людиною. Про таких людей говорять: „живе від зарплати до зарплати” (чи, у випадку з бізнесом – „від прибутку до прибутку”).
Відомий мислитель у сфері управління, індієць за походженням, а також основоположник концепції ключової компетенції компанії C.K. Prahalad, виділяв два типи так званої „інтелектуальної ліні” (intellectual laziness):
Лінь великих і багатих компаній (чи людей), титанів корпоративного світу, коли йдеться про захист бідних (слабких) верств населення чи про глобальні потреби суспільства.
Лінь гуманітаріїв, які готові скаржитися на „погане життя”, але не готові і пальцем об палець стукнути, щоб забезпечити себе власними силами. Для них „прибуток” – це брудне слово. А той, хто думає про прибуток – родич диявола.
Зловив себе на думці, що в блогах дуже часто зустрічаюся з другим типом ліні…
А ще прикольно вважати за норму заробіток важкою працею на роботі, яка не приносить задоволення, і при цьому соромитися бажання отримати прибуток від хобі – заняття справою, яку по-справжньому любиш.
Кожна людина займає свій час чимось таким, що подобається тільки їй. Або тим, що вона вважає необхідним! Але загалом, переважна більшість людей сходяться на думці, що речі „які подобаються” потрібно чергувати з тими „які потрібні”. І тільки досить незначна частина людей приходить до розуміння того, що ці речі можна поєднати. Перетворити діяльність, яка подобається, на те, що вам потрібно!
З появою мого третього блога про Flash, PHP та веб-програмування, у мене практично не залишилося часу ні на що інше. Віддаючи належне тому факту, що родина та близькі все-таки повинні знаходитися на першому місці (принаймні, з моєї точки зору), я іноді до другої години ночі сиджу за комп’ютером пишучи статті. А вдень працюю редактором на повну ставку – з 9 до 18.
„Навіщо ж себе так мучити?” – запитаєте ви…
Я б не сказав, що ця діяльність мене виснажує! Навпаки – я щасливий! Спробую пояснити…
В минулому, коли я ще навчався у 5-му чи 6-му класі школи – то дуже багато часу приділяв комп’ютерним іграм. У мене була спочатку 8-бітна приставка Dendy а потім 16-бітна Sega. І якби мама час від часу не відганяла мене від телевізора – то я мабуть проводив би за цим заняттям увесь свій час…
„Коли хобі починає приносити гроші, воно перетворюється на роботу і перестає приносити задоволення” – я не згоден з цим твердженням настільки, наскільки взагалі можливо бути з ним незгодним.
Якщо людина витрачає стандартних 8 годин на роботу (а ще 8 віддає сну), тоді робота забирає у неї рівно половину активного часу! Якщо ж за розповсюдженими сьогодні принципами робота забирає у людини більше часу – тоді „на життя” може залишитися зовсім небагато.
А чи готові ви свідомо, з повним розумінням того, що відбувається, віддати половину свого життя справі, яка не приносить жодного задоволення?..
Робота не лише „може”… вона „повинна” приносити задоволення! Інакше особисто я не бачу жодного сенсу у такій роботі. Якщо ви, скажімо, любите фотографувати – то чому б вам не стати професійним фотографом і не почати отримувати прибуток завдяки своєму хобі? Якщо ви обожнюєте програмувати на PHP – цьому вашому хобі також знайдеться практичне застосування. Скажімо, ви можете стати власником веб-проекту, або зайнятися розробкою інтернет-проектів для інших людей.
Іноді диву даєшся, з якою легкістю суспільство нав’язує людям „чужі” цілі! Найяскравішим прикладом такого нав’язування є „професійні вподобання” сучасної молоді. За яким принципом батьки вчорашніх учнів (чи, рідше – самі учні) обирають свою майбутню спеціальність (а значить і вищий навчальний заклад)? За яким принципом вчорашні студенти обирають свою професію?
Думаю, тут немає над чим ламати голову – в основі вибору у переважній більшості випадків лежать гроші. Цікаво не те! Цікаво – інше: яким чином більшість людей визначають „прибутковість” діяльності?
Можливо, ви також пам’ятаєте, як наприкінці 90-их років минулого століття було дуже модно навчатися на правничих факультетах, оскільки вважалося, що саме ця освіта дозволить в майбутньому зайняти престижну і головне – ВИСОКООПЛАЧУВАНУ – посаду юриста, адвоката, нотаріуса і т. п.
