Блог Ярослава Федорака

Літню відпустку, як і минулу, ми з дружиною провели в Єгипті. Дуже багато сонця, ще більше моря і надзвичайна безтурботність – ось що сподобалося нам минулого разу і змусило відвідати цю країну повторно.

Власне, їдучи в Єгипет на початку серпня, ми ще й зуміли “сховатися” від київської спеки, оскільки погода в Шарм Ель Шейху нічим не відрізнялася від київської. Температура повітря так само коливалася від 36 до 42, ось тільки вологість повітря у Єгипті набагато нижча, що дозволяє переносити цю температуру куди легше. Словом, хто пам’ятає, що робилося в Україні на початку і всередині серпня – чудово мене зрозуміє.

Втім, сьогодні я хотів поділитися з вами враженнями не тільки і не стільки самою подорожжю до Єгипту, скільки однією з екскурсій, на які нам з Іванкою поталанило потрапити: Мотосафарі на квадроциклах пустелею.

Замість передмови, скажу, що автомобілі – це моя давня мрія, хоча на жаль ще не маю власного. А квадроцикл, як не крути, це все-таки певний аналог автомобіля. Тому на екскурсію хотілося страшенно. І мушу визнати – вона вдалася.

Відразу по прибуттю до бази квадроциклів, нам показали, як зав’язувати арафатки (хто не знає – це клітчасті хустинки), які повинні захищати нас від піску та пилюки. Власне, як бачите – обличчя під час поїздки захищене повністю: окуляри закривають очі, а арафатка – все інше. На фото я і Іванка.

Читати далі про нашу подож до Єгипту та мотосафарі…

Майже двотижневе мовчання у блогах було невипадковим (і пов’язувалося не тільки з напливом ліні). Минулого тижня ми з дружиною таки відкрили для себе чарівний світ гірськолижного катання. Минулорічна спроба зробити це була “перекреслена” погодніми умовами. Але цього року, попри всі наші побоювання і навіть необхідність перенести поїздку (спершу вона планувалася на кінець грудня), нам таки вдалося вперше в житті стати на лижі. І навіть з’їхати з гори!

Чесно признаюся – задоволення неймовірне. Особливо, коли після кількох спроб вперше починаєш відчувати, що лижі тебе слухаються. Перше враження після того, як одягнув на себе важкі гірськолижні чоботи – відчуття страшенної незграбності. Кому не доводилося раніше мати справи з лижним взуттям – навряд чи зможе мене зрозуміти. Навіть фотки, які я спеціально викладаю нижче, навряд чи зможуть передати відчуття скованості, що виникають у цих чоботах. Ноги буквально не гнуться. Спускатися по сходах вниз можна тільки міцно тримаючись за поручень та й то – збоку ти виглядатимеш, як інвалід.

Читати далі про лижі та Буковель…

Минулої суботи я повернувся з Карпат, куди ми з дружиною їздили кататися на лижах. Як і обіцяв – викладаю короткий (хоча не такий уже й короткий) фотозвіт із поїздки. Відразу скажу – на лижах покататися, на жаль, так і не вдалося. Зате було багато інших чудових пригод та відпочинку. Словом, ми задоволені…

Далі буде мало слів і багато фотографій.

Почалося все із теплих Чернівців. Як бачите, біля ставка ще подекуди залишилася зелена трава. А на момент зйомки цього фото, наступного дня ми з дружиною по ідеї вже повинні були кататися на лижах. Але не все сталося як гадалося.

Читати далі звіт про поїздку в Карпати…