Лют 05 2011

Гірськолижний курорт Буковель 2011: карта схилів та фотографії нашого відпочинку

Tag: події,хобі — 19:33

Як і минулого року, цієї зими ми з дружиною знову вирушили на Буковель. Мабуть, це був найкращий відпочинок за останні кілька років. Попри всю мою любов до літа та відпочинку біля води, цьогорічна подорож на карпатські схили принесла стільки драйву, енергії та задоволення, що після чотирьох днів активного катання зовсім не хотілося повертатися.

За рік Буковель помітно розвинувся і продовжує енергійно розбудовуватися. Від нашого готелю відкривався краєвид практично на весь курорт, і окинувши оком ближні схили можна було нарахувати як мінімум з десяток різноманітних будівництв, які за рік, а може й швидше перетворяться на нові колиби, готелі та фешенебельні ресторани. Найбільше мене вразила фраза одного росіянина, який стояв переді мною в черзі на підйомник. Адресувалася вона, очевидно, його товаришеві, з яким він розмовляв по телефону: “А ти знаєш, тут все доволі пристойно. Європа! Не чекав, що в Україні таке можливо! Витяги, траси, інфраструктура – все як повинно бути”. Після таких слів з особливою силою прокидається гордість за свою державу.

Першого дня ми з Іванкою відновлювали лижну навичку, тож обмежилися найпростішою – сьомою – трасою (наприкінці цього запису можна відшукати карту схилів, щоб уявляти, де і що знаходиться).

Взагалі, як стверджується у промо-відео, яке крутять по буковельському телебаченні з ранку до ночі – всього на курорті 63 траси:
- 14 “синіх” (колір на карті) трас для новачків – вони найпростіші;
- 41 “червона” траса для просунутих лижників;
- 8 “чорних” трас для майстрів та професіоналів лижного спорту.

Втім, далеко не кожна синя траса підкориться вам з першого разу. Сьома траса – найпростіша. Це відносно короткий (900 метрів), абсолютно прямий і дуже широкий відрізок снігової дороги, де навчаються ті, хто вперше приміряв на себе обладунки лижника.

trassa-7
За моєю спиною – траса №7. Полога і спокійна. Остерігайтеся новачків, які щохвилини можуть в’їхати в спину!

Далі багато фоток та карта схилів…


Вер 01 2010

Мотосафарі пустелею або Трішечки мого єгипетського відпочинку (+ фотки)

Літню відпустку, як і минулу, ми з дружиною провели в Єгипті. Дуже багато сонця, ще більше моря і надзвичайна безтурботність – ось що сподобалося нам минулого разу і змусило відвідати цю країну повторно.

Власне, їдучи в Єгипет на початку серпня, ми ще й зуміли “сховатися” від київської спеки, оскільки погода в Шарм Ель Шейху нічим не відрізнялася від київської. Температура повітря так само коливалася від 36 до 42, ось тільки вологість повітря у Єгипті набагато нижча, що дозволяє переносити цю температуру куди легше. Словом, хто пам’ятає, що робилося в Україні на початку і всередині серпня – чудово мене зрозуміє.

Втім, сьогодні я хотів поділитися з вами враженнями не тільки і не стільки самою подорожжю до Єгипту, скільки однією з екскурсій, на які нам з Іванкою поталанило потрапити: Мотосафарі на квадроциклах пустелею.

Замість передмови, скажу, що автомобілі – це моя давня мрія, хоча на жаль ще не маю власного. А квадроцикл, як не крути, це все-таки певний аналог автомобіля. Тому на екскурсію хотілося страшенно. І мушу визнати – вона вдалася.

Відразу по прибуттю до бази квадроциклів, нам показали, як зав’язувати арафатки (хто не знає – це клітчасті хустинки), які повинні захищати нас від піску та пилюки. Власне, як бачите – обличчя під час поїздки захищене повністю: окуляри закривають очі, а арафатка – все інше. На фото я і Іванка.

арафатки

Читати далі про нашу подож до Єгипту та мотосафарі…


Лют 02 2010

Як я став на лижі (кілька слів про Буковель)

Tag: Загальна — 16:16

Майже двотижневе мовчання у блогах було невипадковим (і пов’язувалося не тільки з напливом ліні). Минулого тижня ми з дружиною таки відкрили для себе чарівний світ гірськолижного катання. Минулорічна спроба зробити це була “перекреслена” погодніми умовами. Але цього року, попри всі наші побоювання і навіть необхідність перенести поїздку (спершу вона планувалася на кінець грудня), нам таки вдалося вперше в житті стати на лижі. І навіть з’їхати з гори!

Чесно признаюся – задоволення неймовірне. Особливо, коли після кількох спроб вперше починаєш відчувати, що лижі тебе слухаються. Перше враження після того, як одягнув на себе важкі гірськолижні чоботи – відчуття страшенної незграбності. Кому не доводилося раніше мати справи з лижним взуттям – навряд чи зможе мене зрозуміти. Навіть фотки, які я спеціально викладаю нижче, навряд чи зможуть передати відчуття скованості, що виникають у цих чоботах. Ноги буквально не гнуться. Спускатися по сходах вниз можна тільки міцно тримаючись за поручень та й то – збоку ти виглядатимеш, як інвалід.

bootsboots

Читати далі про лижі та Буковель…


Чер 27 2009

Відпочинок у Карпатах

Хто стежить за моїми оновленнями у твіттері – вже знає, що на позаминулих вихідних ми з друзями їздили до Карпат. Похід наш пролягав горами від Вижниці до Косова. Всього горами було пройдено близько 25 кілометрів (від Вижниці до Косова). Якщо хтось захоче повторити наш “подвиг” – карти додаються. Як воно було (з усіма подробицями у кольорі) дивіться (і трішки читайте) далі.

start

Ця місцинка знаходиться кілометрах в десяти від Вижниці. Сюди нас (7 чоловік) привезли бусиком і залишили наодинці із природою. Подорож тільки починається. Схоже, нам потрібно дряпатися десь в бік он-тієї скелі.

Читати далі (багато фоток)…


Гру 29 2008

Звіт про поїздку в Карпати: Лижі, які не відбулися…

Минулої суботи я повернувся з Карпат, куди ми з дружиною їздили кататися на лижах. Як і обіцяв – викладаю короткий (хоча не такий уже й короткий) фотозвіт із поїздки. Відразу скажу – на лижах покататися, на жаль, так і не вдалося. Зате було багато інших чудових пригод та відпочинку. Словом, ми задоволені…

Далі буде мало слів і багато фотографій.

Chernivtsi

Почалося все із теплих Чернівців. Як бачите, біля ставка ще подекуди залишилася зелена трава. А на момент зйомки цього фото, наступного дня ми з дружиною по ідеї вже повинні були кататися на лижах. Але не все сталося як гадалося.

Читати далі звіт про поїздку в Карпати…