Гру 09 2010

Багаті люди заробляють на тому, що приносить їм задоволення (майже математичне доведення)

relaxation
Автор фотографії: madmolecule
В „Українській блогосфері” я неодноразово згадував, що займатися розвитком власного блога є сенс лише тоді, якщо ви дійсно отримуєте задоволення від процесу. А у випадку, якщо ви хочете перетворити ведення блогів на бізнес – отримання задоволення стає імперативою. Втім, для багатьох людей це твердження є не тільки не очевидним, а навіть сумнівним. Вони розділяють роботу (те, що приносить гроші) та задоволення, стверджуючи, що перша зовсім не зобов’язана бути ні приємною, ні улюбленою – головне, щоб забезпечувала засобами для існування.

Втім, поміркувавши над цим питанням ще раз, я, здається, знайшов математично точну відповідь на запитання, чому по-справжньому багаті люди ніколи не займаються справою, яка їм не подобається. Втім, перш ніж перейти до доведення теореми, давайте розберемося з аксіомою.

Багата людина не та, яка багато заробляє, а та, яка витрачає менше, ніж отримує!

Сподіваюся, що дана істина не потребує доведення? Адже дійсно, не має значення, скільки ви заробляєте! Якщо ви витрачаєте все до останньої копійки – ви не є багатою людиною. Про таких людей говорять: „живе від зарплати до зарплати” (чи, у випадку з бізнесом – „від прибутку до прибутку”).

Читати далі про роботу багатих людей…


Бер 12 2009

Про гроші

Різноманітні дискусії про першочерговість монетизації, як стимулу для ведення блога, змусили мене ще раз замислитися про те, наскільки реально я веду блог „заради грошей” і наскільки „заради задоволення”. Бо взагалі, якщо пройтися по мотивації авторів, які задумуються про комерціалізацію своїх проектів – то прибуток так чи інакше справді знаходиться на перших місцях у рейтингу стимулів для ведення.

Чесно кажучи – я не бачу в цьому нічого поганого чи навіть дивного. Для людини природньо прагнути забезпечити себе та свою сім’ю діяльністю, яка не викликає відрази. Скажімо так: я міг би розвантажувати вагони і заробляти цим собі на життя; я міг би тягати цеглу на будівництві; чи вивчитися на архітектора і самостійно проектувати житло; зрештою, я міг би обрати будь-який фах і почати розвиток в цьому напрямку, щоб у майбутньому з його допомогою заробляти собі на життя. Але для кожної людини природньо серед майже безкінечного переліку потенційних можливостей для заробітку обирати саме той, який приносить їй задоволення.

Я люблю писати. Мені реально приносить задоволення сам процес створення статті, яку потім прочитають сотні, а можливо – навіть тисячі читачів. Тому у свій час я обрав філологію у Києво-Могилянській Академії, тому кількома роками раніше я закінчив школу молодого журналіста „ЮНПРЕС”, і можливо, саме тому видав два літературних збірники: прозовий і поетичний – у співавторстві з іншими молодими письменниками.

Читати далі про гроші та професійну діяльність…


Лют 23 2009

Чи може робота приносити задоволення?

Коли хобі починає приносити гроші, воно перетворюється на роботу і перестає приносити задоволення” – я не згоден з цим твердженням настільки, наскільки взагалі можливо бути з ним незгодним.

Якщо людина витрачає стандартних 8 годин на роботу (а ще 8 віддає сну), тоді робота забирає у неї рівно половину активного часу! Якщо ж за розповсюдженими сьогодні принципами робота забирає у людини більше часу – тоді „на життя” може залишитися зовсім небагато.

А чи готові ви свідомо, з повним розумінням того, що відбувається, віддати половину свого життя справі, яка не приносить жодного задоволення?..

Робота не лише „може”… вона „повинна” приносити задоволення! Інакше особисто я не бачу жодного сенсу у такій роботі. Якщо ви, скажімо, любите фотографувати – то чому б вам не стати професійним фотографом і не почати отримувати прибуток завдяки своєму хобі? Якщо ви обожнюєте програмувати на PHP – цьому вашому хобі також знайдеться практичне застосування. Скажімо, ви можете стати власником веб-проекту, або зайнятися розробкою інтернет-проектів для інших людей.

Читати далі про роботу, хобі, гроші та задоволення…


Лют 05 2009

„Ваші” та „чужі” цілі! До яких прагнути?

Іноді диву даєшся, з якою легкістю суспільство нав’язує людям „чужі” цілі! Найяскравішим прикладом такого нав’язування є „професійні вподобання” сучасної молоді. За яким принципом батьки вчорашніх учнів (чи, рідше – самі учні) обирають свою майбутню спеціальність (а значить і вищий навчальний заклад)? За яким принципом вчорашні студенти обирають свою професію?

Думаю, тут немає над чим ламати голову – в основі вибору у переважній більшості випадків лежать гроші. Цікаво не те! Цікаво – інше: яким чином більшість людей визначають „прибутковість” діяльності?

Можливо, ви також пам’ятаєте, як наприкінці 90-их років минулого століття було дуже модно навчатися на правничих факультетах, оскільки вважалося, що саме ця освіта дозволить в майбутньому зайняти престижну і головне – ВИСОКООПЛАЧУВАНУ – посаду юриста, адвоката, нотаріуса і т. п.

Читати далі про професію, та те, яким чином все це стосується цілей…


Гру 17 2008

Принцип цінності, або 100% спосіб змарнувати свій час!

Ніколи не витрачайте свій час на діяльність, яка не приносить цінності! Я вже неодноразово згадував про це на своєму основному блозі. Але сьогодні хотілося б поміркувати трішечки про інше – взаємозв’зок між цінністю, яку створює та чи інша людина, і успішністю, якої вона здатна досягнути.

Основна суть економічних стосунків у всьому світі полягає в обміні цінності, згенерованої нашими (власними) зусиллями, на цінність, створену іншими людьми. Якщо скористатися простими прикладами, які зазвичай використовуються у американських освітніх мультфільмах, то принцип створення цінності можна пояснити на прикладі двох працівників, один з яких випікає хліб, а другий – шиє одяг. І та й інша діяльність, безперечно, є створенням цінності. А отже для того, щоб отримати плоди праці іншої людини, пекареві необхідно обміняти її на свій хліб, а шевцю – на свій одяг. В минулому саме так і відбувалося! Сьогодні ми використовуємо посередника – національну валюту.

Читати далі про принципи цінності…