Лют 05 2011
Гірськолижний курорт Буковель 2011: карта схилів та фотографії нашого відпочинку
Як і минулого року, цієї зими ми з дружиною знову вирушили на Буковель. Мабуть, це був найкращий відпочинок за останні кілька років. Попри всю мою любов до літа та відпочинку біля води, цьогорічна подорож на карпатські схили принесла стільки драйву, енергії та задоволення, що після чотирьох днів активного катання зовсім не хотілося повертатися.
За рік Буковель помітно розвинувся і продовжує енергійно розбудовуватися. Від нашого готелю відкривався краєвид практично на весь курорт, і окинувши оком ближні схили можна було нарахувати як мінімум з десяток різноманітних будівництв, які за рік, а може й швидше перетворяться на нові колиби, готелі та фешенебельні ресторани. Найбільше мене вразила фраза одного росіянина, який стояв переді мною в черзі на підйомник. Адресувалася вона, очевидно, його товаришеві, з яким він розмовляв по телефону: “А ти знаєш, тут все доволі пристойно. Європа! Не чекав, що в Україні таке можливо! Витяги, траси, інфраструктура – все як повинно бути”. Після таких слів з особливою силою прокидається гордість за свою державу.
Першого дня ми з Іванкою відновлювали лижну навичку, тож обмежилися найпростішою – сьомою – трасою (наприкінці цього запису можна відшукати карту схилів, щоб уявляти, де і що знаходиться).
Взагалі, як стверджується у промо-відео, яке крутять по буковельському телебаченні з ранку до ночі – всього на курорті 63 траси:
- 14 “синіх” (колір на карті) трас для новачків – вони найпростіші;
- 41 “червона” траса для просунутих лижників;
- 8 “чорних” трас для майстрів та професіоналів лижного спорту.
Втім, далеко не кожна синя траса підкориться вам з першого разу. Сьома траса – найпростіша. Це відносно короткий (900 метрів), абсолютно прямий і дуже широкий відрізок снігової дороги, де навчаються ті, хто вперше приміряв на себе обладунки лижника.
За моєю спиною – траса №7. Полога і спокійна. Остерігайтеся новачків, які щохвилини можуть в’їхати в спину!
