Хто стежить за моїми оновленнями у твіттері – вже знає, що на позаминулих вихідних ми з друзями їздили до Карпат. Похід наш пролягав горами від Вижниці до Косова. Всього горами було пройдено близько 25 кілометрів (від Вижниці до Косова). Якщо хтось захоче повторити наш “подвиг” – карти додаються. Як воно було (з усіма подробицями у кольорі) дивіться (і трішки читайте) далі.
Ця місцинка знаходиться кілометрах в десяти від Вижниці. Сюди нас (7 чоловік) привезли бусиком і залишили наодинці із природою. Подорож тільки починається. Схоже, нам потрібно дряпатися десь в бік он-тієї скелі.
Читати далі (багато фоток)…
Цікаво, які важелі приводять в рух бажання людини змінювати всіх навколо під свої потреби. І чому, коли всі навколо не змінюються, людина починає відчувати якийсь дивний дискомфорт. Я навіть писав про це колись у своєму давно закинутому особистому блозі на ЖЖ. А значить і раніше задумувався над цією темою…
Адже відчуття гармонії між людьми (такими, як вони є) важить набагато більше, ніж чисто механістична „пристосованість” деталей. Допиляв напилком – і все зійшлося.
Але чомусь у стосунках так не працює! Потрібно не іншого пиляти під себе (і звісно ж – не себе під іншого), а знаходити якісь точки дотику, які вже є для вас спільними. Вочевидь, саме на цьому принципі народжуються будь-які стосунки, починаючи від легкої приязні і закінчуючи шаленим коханням. Правда до останнього іноді домішуються чисто фізіологічні елементи пристрасті, які не дають свідомо оцінити, наскільки ваше кохання базується на гармонії, а наскільки – на фізіології.
Читати далі про відчуття гармонії та пристосованість деталей…