Блог Ярослава Федорака

Попри деяку „заїждженість” тематики управління часом та наявність суттєвих сумнівів щодо того, що часом можна „керувати” у класичному розумінні цього слова, я вже давно обдумую велику статтю про те, як, коли, на що і навіщо люди витрачають свій час. У мене вже навіть з’явилася власна невеличка „філософська система” щодо цієї тематики. Правда у ній безліч „темних плям” і парадоксів, які важко пояснити. Але ж і я не Кант чи Декарт.

А вся справа в тому, що постійно розширюючи обсяг своїх бажань та обов’язків, я все більш матеріально стикаюся з нестачею часу. Просто фізично не вистачає „простору” для того, щоб виконувати все заплановане. Як наслідок – „під ніж” іде сон та час для відпочинку. Останній, чесно кажучи, зі всіх сил опирається, іноді вводячи мене у стан абсолютного ступору, коли працювати треба – але вже неможливо. Доводиться дивитися якийсь фільм чи йти на прогулянку, щоб відновитися. А про ранкові страждання, коли вже час на роботу, а ти відчуваєш себе зовсім невиспаним та „розбитим” я краще промовчу.

Отже, надмір планів, надмір завдань, надмір робіт… І відмовлятися від чогось зовсім не хочеться! Зрештою, чи не зараз той вік, коли потрібно пробувати все, на світі, щоб знайти свою нішу, своє покликання, те, що приноситиме найбільше задоволення? А нові ідеї все накопичуються та накопичуються. При цьому годин у добі більше не стає…

Відволікаючі фактори. Як від них позбавитися?

Втім, навіть того, що є, може виявитися більш, ніж достатньо, якщо навчитися боротися з відволікаючими факторами, які в прямому сенсі пожирають час і роблять це з такою „наполегливістю” та безнадійністю, що іноді руки опускаються.

Шукаючи способів боротьби з цими „нахабами”, які в кінцевому рахунку крадуть мій вільний час та сон, я прийшов до деяких висновків, якими спішу поділитися:

Читати далі про відволікаючі фактори та боротьбу з ними…

Для того, щоб успішно рухатися вперед, при цьому працюючи відразу над декількома проектами, потрібно інвестувати дуже багато часу. Якщо при цьому у вас є ще й постійна робота – то часу на щось інше практично не залишається. Але він критично необхідний! Якщо у вас є сім’я, діти – то жертвувати ними заради якоїсь там примарної роботи взагалі не видається можливим.

Сьогодні я подумав: насправді час можна виділити на всі критично важливі потреби. Можна встигати працювати на постійній роботі, приділяти час для власних проектів і при цьому залишати достатньо місця для сім’ї, дітей, спілкування з друзями та спільні походи в кінотеатри та на пікніки.

Але іноді трапляються дуже підлі моменти у житті, які пожирають той час, який можна було б подарувати роботі, власним проектам, сім’ї або друзям. Вони за рівним рахунком не приносять жодної користі. Але уникнути їх практично неможливо.

Це моменти бездіяльності.

Це ті моменти, коли ви втретє переглядаєте поштову скриньку, хоча перед цим робили це всього лише 5 хвилин назад. Єдина ваша мета – не братися нарешті за написання статті, яка висить над вами уже тиждень.

Або, коли ви роздратовані чи виведені з рівноваги якоюсь неприємною подією – ви знову ж не можете зосередитися на по-справжньому важливих речах, натомість займаючись самокаранням, чи у сотий раз прокручуєте у свідомості певну ситуацію. Користі з цього – круглий нуль. Але ви знову і знову повертаєтеся до подій, які вас хвилюють, забуваючи про те, що по-справжньому має значення.

Читати далі про найцінніший ресурс у нашому житті…

Цікавим посиланням поділилася на днях Надія Баловсяк у своєму твіттері. Знайшов оригінал статті, на яку вона посилалася. Називається: „Як працювати менше, а зробити – більше”. На перший погляд цілком очевидні поради, але як починаєш розбиратися – виявляється, дуже мало хто їх дотримується. Тому вирішив перекласти на українську. Тим більше – що повністю згоден і сам намагаюся застосовувати практично кожну з них!

Давно відомий нам принцип Паретто (20% діяльності приносять 80% результату і навпаки)

Про принцип Паретто (20/80) я вже згадував у одній із перших статей на цьому блозі. Тож якщо ви хочете використовувати його у повсякденному житті – ідея тут дуже проста: намагайтесь звести до мінімуму 80% непродуктивного часу та зусиль:

• скорочуйте час на перегляд електронної пошти, моніторинг статистики, спілкування в асьці та Jabber-і тощо;
• навчіться говорити „ні” людям, які віднімають у вас дорогоцінний час. Коли працюєте – спілкуйтесь виключно з людьми, від яких напряму залежить результат роботи. Так само обмежте „порожнє” спілкування;
• приділіть більшу частину свого часу самій справі, встановіть суті і працюйте над нею, не відволікаючись на деталі.

Читати далі про те, як підвищити ефективність своїх зусиль…