Гру 03 2008

Америка – не Україна, або Не дихайте ще трішки – зараз ми придумаємо, що робити…

Tag: роздуми — 23:54

Аргентина – не Китай! Чи є тут люди, які вважають інакше?

Аргументи на зразок «X» – не «Y» (де X – це одна країна, а Y – інша) зазвичай використовуються у дискусіях, де обговорюється політичний, економічний, культурний тощо устрій двох держав, коли «шальки терезів» починають схилятися на користь одного з опонентів:

«У сусіда хата біла,
У сусіда жінка мила»
, – наголошує один з учасників дискусії!

«Ну а що ж ти хотів? Україна – не Росія!» – відрізає другий, тим самим перекреслюючи будь-які аргументи опонента. Після такого повороту подій вже наче й немає про що сперечатися…

Читати далі про те, чому Україна – не Росія…


Лис 29 2008

Чи потрібно примусово навчати тих, хто вчитися не хоче?

Над цим питанням я задумався після того, як прочитав у Олександра Семенюти (FireOn) статтю про «Уроки скоропису у вузі». А точніше, після того, як в коментарях до цієї статті зав’язалася така собі дискусія про совковість методів викладання у вищих навчальних закладах, та те, чому ця ситуація досі залишається фактично незмінною.

І знаєте, про що ще я подумав? Якби у мене не було особистого блога, то цей пост швидш за все не з’явився б (просто не було б де його опублікувати). З кожною наступною подібною ситуацією я все більше переконуюся, як це класно – мати власний особистий блог.

Якщо в двох словах: у вузах до сих пір панує багато в чому хибне переконання, що конспекти неодмінно потрібно писати і що робити це необхідно тільки вручну! Мовляв, якщо використати конспект товариша або й взагалі – скористатися електронною версією конспекту, залишеного минулими поколіннями студентів – то в голові нічого не відкладеться. А так – хоча б механічна робота змусить вас засвоїти матеріал.

Читати далі про радянські принципи та небажання здобувати освіту…


Лис 21 2008

Принцип Паретто і основна причина, через яку його не може втілити кожен!

Останнім часом, разом із накопиченням нових проектів, завдань та інтересів, я все більш гостро відчуваю постійну нестачу часу. А раз так – доводиться обирати, чим зайнятися прямо зараз, а що відкласти на потім…

Здавалося б, у цьому підході немає нічого дивного, адже так поступає абсолютна більшість людей. Кожного дня, приходячи на роботу, ми змушені розставляти пріоритети щодо виконання тих чи інших завдань (а у найгірших випадках ці пріоритети замість нас розставляють інші люди). Кожного дня, приходячи з роботи додому, ми знову ж постаємо перед пріоритетами: почитати книгу, яка вже давно вкривається пилюкою на полиці; відповісти на електронні листи від друзів; сходити з дружиною у кіно; чи завалитися на диван і подивитися телевізор.

Наші пріоритети часто не дають нам розважитись чи просто зіграти в покер, пропустивши кілька пляшечок пива з друзями.

Думаю, я мало кому відкрию секрет, якщо скажу, що 20% наших зусиль приносять 80% результату – це знаменитий принцип Парето, про який сьогодні знає майже кожен. Цей принцип діє практично у всіх сферах життя. 20% людей володіють 80% світового багатства; 20% наших занять створюють 80% ефекту, а 20% клієнтів компанії приносять 80% прибутку… продовжувати можна скільки завгодно!

Про що мало хто знає – так це про причину, яка не дає змогу втілити принцип Парето кожній пересічній людині! Адже очевидно, що збільшивши виконання найбільш ефективної роботи з 20% до 40% ми підвищимо свою ефективність майже вдвічі, а при цьому – витрачатимемо точнісінько таку саму кількість часу. Якщо ж всі 100% часу ми будемо зайняті тільки тими справами, які мають найбільше значення – тоді наша продуктивність зросте на (80*5) 400%!!!

Читати далі про практичне застосування принципу Паретто…


Лис 18 2008

Перший запис на блозі Ярослава Федорака

Tag: Загальна — 22:42

Вітаю всіх на „сторінках” мого нового особистого блога. Я довго вагався перш, ніж відкрити цей щоденник. Адже кожен новий блог – це додатковий час на його наповнення та просування. А окрім того – мені потрібно було обґрунтувати (і в першу чергу – для самого себе) його необхідність. Але зрештою, бажання відділити „особисте” від „тематичного” взяло верх над природною лінню і результатом цієї „перемоги” став перший запис на jarofed.com… З чим можете мене і привітати!

Як бачите, особистий блог Ярослава Федорака з перших же днів його офіційного існування (хоча доменові уже майже рік) отримав собі привабливий зелений дизайн, який раніше „прикрашав” мій основний проект – „Українську блогосферу”. Можливо, у когось (крім власне мене самого) також виникне ностальгія. І якщо так – значить ефекту досягнуто!

Читати далі про мій новий блог…


Кві 12 2008

Про автора та блог

Tag: — 14:14

Ви потрапили на особистий блог Ярослава Федорака під кодовою назвою „Дотичне”… І раз вже так сталося – розповім вам трішечки про особу, яка має нахабність вести цей неформальний та ще й нетематичний щоденник, в якому ви навряд чи знайдете щось корисне для себе. За професією я журналіст, редактор інтернет-порталу для управлінців Management.com.ua, а також автор двох блогів: професійного Менеджмент@БЛОГа та мого особистого тематичного проекту «Українська блогосфера».

UPD: а зараз веду ще й блог про Flash та ActionScript3, на який, чесно кажучи, покладаю найбільші надії.

Ви, мабуть, запитаєте, навіщо при такому достатку різноманітних щоденників мені знадобився ще один блог? І будете абсолютно праві! Я й сам, отримавши в подарунок від товариша іменний домен у зоні .com, майже рік перебував у роздумах, вдасться мені потягнути ще один проект, чи ні? А потім вирішив: ніж розвивати чужі проекти та аккаунти у соціальних мережах, краще створю власний блог, який вестиметься виключно для моїх друзів та інших небайдужих людей, які можуть стати постійними відвідувачами.

Хоча цьому блогові не буде притаманна якась вузька тематична ніша – все ж до банальних і нікому не потрібних постів я скочуватися також не збираюся. Саме тому у блозі з’являтимуться лише ті записи, які можуть мати хоча б потенційний інтерес для широкої аудиторії. А ось їх тематика нічим не обмежуватиметься. Сюди потраплятиме все те, що не підійшло форматом до інших моїх блогів.

Але годі передмов. Кому цікаво – клікаємо на „Головну”

А хто зайшов сюди лише заради контактів – будь-ласка:

  • e-mail: jarofed(at)gmail.com
  • ICQ: 238986367

Профілі у:

О, мало не забув! Ось тут ви можете підписатися на RSS-стрічку цього блога!


123