Блог Ярослава Федорака

Подивився на днях виступ Джейн МакГонігал (Jane McGonigal) “Як ігри можуть зробити світ кращим?” Дуже суперечлива, переповнена сміливими припущеннями та твердженнями промова. Чого варта лише заява: “Сьогодні люди витрачають більше 3 мільярдів!!! годин на тиждень, граючи в комп’ютерні ігри. На мою думку це дуже низький показник і його потрібно піднімати як мінімум до 21 мільярда годин”.

Чесно кажучи, я вже уявляю протест людей, які ніколи не грали в комп’ютерні ігри і вважають цю діяльність абсолютним марнуванням часу. Втім, якщо задуматися, весь наш внутрішній супротив “віртуальному світу” – це не що інше, як супротив змінам, небажання відмовлятися від власної зони комфорту та виходити за рамки стереотипів. Мабуть, те саме відчували інквізитори, коли змушували Галілея, відмовитися від ідеї, що це Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки.

Якщо подумати, доповідь Джейн МакГонігал – це суцільне руйнування стереотипів. Стереотипів настільки сильних, що навіть ви, читаючи цю статтю, мабуть, відчуваєте внутрішній супротив і бажання посперечатися. Що ж, саме для цього існують коментарі.

Як виникає ігрова залежність?

Говорячи про ігрову залежність в контексті даної статті, я маю на увазі тільки залежність від комп’ютерних ігор, таких як World of Warcraft, Linage 2 чи інших подібних. Я в жодному разі не маю на увазі залежності від азартних ігор (без різниці, комп’ютерні вони, чи ні). Як на мене, в основі ігрової залежності лежить абсолютно інший механізм, ніж в основі залежності від азартних ігор. В другому випадку йдеться про залежність від прагнення наживи. В першому – про залежність від бажання “досягнути”.

Читати далі про те, як комп’ютерні ігри змінюють світ на краще…

Наприкінці 80-их років у моєї бабусі був магнітофон і одна касета. Касету привіз з гуртожитку мій дядько і я постійно її слухав. Не тому, що дуже подобалася музика чи ще щось подібне, а просто тому, що інших касет не було, а слухати магнітофон хотілося (це ж круто).

А нещодавно натрапив на кліпи цієї групи в YouTube. Відеоряд наївний, але музика, чута востаннє 20 років назад, змушує повернутися в дитинство. Слухав би до безкінечності. Хоча знаю, що далеко не всі мене зрозуміють.

Дивитися ще відео…

Перш, ніж перейти до огляду ще одного комплексу, який зацікавив нас з Іванкою, скажу, що ми таки побували на Позняках і на власні очі побачили об’єкт Житлоінвестбуд-УКБ, описаний у попередній статті. Район, до речі, нас дуже приємно здивував. Я навіть не очікував, що нам так сподобаються Позняки. В першу чергу вразила доглянутість території та велика кількість нових будинків. Район надзвичайно красивий.

Саме тому ми вирішили більш детально приглянутися до інфраструктури мікрорайону і придивитися до ще одного об’єкта, який знаходиться на Позняках – житлового комплексу “Будинок на Пчілки”. Дякую Vikaho за те, що звернула на нього мою увагу.

Шкода, що ми не подумали про цей будинок в неділю і не сходили глянути на нього, коли гуляли біля Житлоінвестбудівського майданчику. Судячи з усього вони знаходяться не так вже й далеко один від одного. Вся “хитрість” полягає в тому, що вулиця Олени Пчілки відсутня на більшості знайдених електронних карт. Тому уявлення про розміщення будинку – дуже приблизне. Якщо буде час, можливо з’їздимо на наступні вихідні.

Загальна інформація

Забудовник: Промислово-будівельна група “Ковальска” (офіційний сайт). Інформація про забудовника в інтернеті переважно позитивна (інакше б цей будинок не потрапив у мій блог) – кажуть, що досвід будівництва досить значний, багато зданих об’єктів в Києві і прийнятна якість житла. До речі, саме Ковальска будує один з чотирьох будинків на майданчику №19 Житлоінвестбуда.

Читати далі про будинок на Пчілки…

Другим об’єктом, на який я звернув увагу в рамках серії публікацій про пошук квартири в Києві, став комплекс із чотирьох будинків на Позняках, неподалік від вулиць Анни Ахматової та Дніпровської Набережної. Забудовник: Житлоінвестбуд-УКБ. Якщо пам’ятаєте, минулого разу я писав про житловий комплекс “Паркові озера”.

У Житлоінвестбудівського комплексу назви, на жаль, немає, тому для його ідентифікації я буду використовувати загальноприйняту на сайті забудовника та форумах нерухомості назву “майданчик №19″.

Загальна інформація

Будівництво розпочалося, наприкінці 2010-го року. Здача будинків (кожен з яких, до речі, будує інший підрядник) призначена на 1-2 квартали 2012-го року. Проект належить до розряду соціального житла, за рахунок чого від квартир не доводиться очікувати якоїсь виняткової якості чи комфорту, зате є інші позитивні речі, як от: вартість житла, невеликий метраж (для нас з дружиною це перевага, оскільки безпосередньо впливає на вартість квартири), темпи будівництва та надійність забудовника.

Читати далі про позняківську забудову Житлоінвестбуда…

Як і обіцяв – починаю огляд первинного ринку нерухомості Києва. І починаю його з об’єкту, який сподобався нам з Іванкою найбільше. Йдеться про житловий комплекс “Паркові озера“, який знаходиться за адресою вул. Воскресенська, 7 (15-20 хвилин швидкого ходу до станції метро Дарниця). Забудовник – компанія Інтергал-Буд (зверніть увагу на літери в назві забудовника, а то я кілька місяців читав назву неправильно – Інтеграл-Буд).

Про комплекс “Паркові озера”

Люди, які їздять у метро, безперечно, бачили рекламу цього комплексу. Я, мабуть, не помилюсь, якщо скажу, що ще жодна київська новобудова не рекламувалася так активно, як дітище Інтергал-Буд.

Чому цей комплекс настільки нам імпонує?

1. По суті – це єдиний проект в Києві, який будується з ремонтом, придатним для життя практично відразу після здачі будинку. В прямому сенсі, можна завезти тільки ліжко для сну та стіл для роботи – і жити. Ніяких додаткових витрат і нервів, витрачених на “спілкування” з найманими будівельниками-ремонтниками. Ті, хто бачив “квартиру після забудовника” з голим бетоном і трубами, які стирчать зі стін, зрозуміють мене. Та й вартість ремонту іноді обходиться не набагато дешевше, ніж сама квартира.

Власне, ремонт у “Паркових озерах” (принаймні те, що обіцяють і показують) цілком заслуговує на окрему статтю. Якщо забудовнику вдасться виконати свої обіцянки і зробити житло саме таким, яким воно описане в рекламі – то це вже буде швидше рівень Європи, ніж України.

Читати далі про житловий комплекс “Паркові озера”…