Найкоротший запис на jarofed.com!
У зв’язку з тим, що за різними даними, ICQ, можливо, буде змінювати свої протоколи щотижня для того, щоб остаточно позбавитися від альтернативних клієнтів, прошу поради у своїх читачів, які користуються тим чи іншим IM-клієнтом: Skype чи Jabber? І чому?
UPD (ну не виходять у мене однорядкові пости): Відповіді від фоловерів у твіттері!
Ну і, раз на те пішло - прислухаюся до порад більшості читачів і спробую скористатися опцією “і те, і те”! Починати буду з Jabber-а. У зв’язку з цим - друге запитання: “Який клієнт ви б порадили?”
До скайпа звернуся вже тоді, коли виникне необхідність у голосовому спілкуванні (а в тому, що рано чи пізно вона виникне - я навіть не сумніваюсь).
І звісно ж, з аськи я нікуди не йду. Просто потихеньку переноситиму контакти і спілкування до Jabber-а. Коли більшість контактів буде вже там, можливо, одного дня я просто не натисну на зелений значок ICQ.
Звернув увагу на те, як змінюється ставлення людини до навчання, після того, як вона закінчує всі формальні, нав’язані загальними для всіх суспільними правилами та стереотипами, заклади навчання (школу, технікум, університет, академію тощо). Можна кілька років вивчати у школі складні математичні функції, з нетерпінням дочікуючись закінчення уроку. А можна вивчити їх за два дні, коли вони стануть необхідні вам у повсякденному житті. Наприклад, для програмування.
Мені от просто стало цікаво, скільки років потрібно було б витратити, щоб, наприклад, дати учням знання про установку та налаштування Wordpress? А деякі 15-річні підлітки поглинають цю інформацію за два дні тільки тому, що шалено мріють про власний окремо встановлений блог. Набагато складніше для них, випросити у батьків грошей на оплату хостингу!
Але зараз не про те! Вчора, перекладаючи статтю для Менеджмент@БЛОГа наткнувся на цікавий матеріал, про фактори, від яких насправді залежить ефективність навчання окремо взятої людини. Знайшов для себе кілька цікавих моментів:
Читати далі про те, як навчатися ефективніше…
Коли кількість ідей та напівреалізованих проектів зростає, цілком закономірне запитання, яке постає перед людиною: „Де б узяти дві-три, а ще краще – зразу 10 додаткових годин у добі?” Мені довелося перевірити істинність цього твердження на власному прикладі.
Останнім часом як на роботі, так і поза нею доводиться реалізовувати дуже багато нових ідей та працювати над різноманітними проектами. Як правило, все закінчується просто-таки шаленою втомою, недоспаними ночами, темними колами під очима і головним болем, який стає все більш регулярним.
Звісно, вирішити цю проблему повністю неможливо. Але можна розпланувати свій час таким чином, щоб встигати більше. Основна хитрість полягає в тому, як людина виконує поставлені завдання. Якраз „нелогічність” цієї хитрості і призводить до того, що більшість людей закінчують свій день із незмінним головним болем!
На жаль, я вже не згадаю, де вперше про це прочитав. Але спробую поділитися із вами досвідом…
Читати далі про те, як робити більше за менший час…
Це, мабуть, останній мій запис на найближчі кілька днів, які планую присвятити сім’ї та активному відпочинку. Але перш, ніж вимкнути комп’ютер та поринути у вир святкових приготувань та власне святкування, хочу привітати всіх тих людей, які були зі мною у цьому році.
Взагалі, цей рік дуже багато що змінив. Я почав вести зразу два своїх блоги (щоправда, з перервою у більше, ніж 6 місяців); включився у нові робочі проекти, набув безліч нових зацікавлень і ще більше планів на наступний рік. Скажу лишень, що якщо все піде, як заплановано, вже на початку наступного року ви станете свідками ще одного авторського проекту…
Читати далі привітання з Новим роком…
Минулої суботи я повернувся з Карпат, куди ми з дружиною їздили кататися на лижах. Як і обіцяв - викладаю короткий (хоча не такий уже й короткий) фотозвіт із поїздки. Відразу скажу - на лижах покататися, на жаль, так і не вдалося. Зате було багато інших чудових пригод та відпочинку. Словом, ми задоволені…
Далі буде мало слів і багато фотографій.
Почалося все із теплих Чернівців. Як бачите, біля ставка ще подекуди залишилася зелена трава. А на момент зйомки цього фото, наступного дня ми з дружиною по ідеї вже повинні були кататися на лижах. Але не все сталося як гадалося.
Читати далі звіт про поїздку в Карпати…