Гру 06 2008
Вона закохана у птаха…
Хтось може і не знав, що Ярослав Федорак окрім всього іншого - ще й поет! Правда останній мій вірш був написаний аж ніяк не менше, ніж 5 чи 6 років назад…
Обіцяв Миколі Костиняну викласти свою поезію на особистому блозі. А обіцянки, як відомо, належить виконувати. Тому не судіть строго (вірш написаний за часів мого навчання у 10-му чи 11-му класі школи). Якщо сподобається - потім викладу ще…
Вона закохана у птаха
Володаря німих висот
Вона - самотня. Прагне краху
Байдужих слів, щасливих нот
Що люди склали в рок-н-роли,
Що люди забруднили в спів.
Їй крики чайки над Подолом
Куди приємніш черствих слів.
Вона закохана у мрію,
У журавля, що в небесах…
Бо люди лиш ненависть сіють,
А він… назавжди… тільки птах!
І взагалі - щось малувато останнім часом у моєму житті поезії. Складається враження - що її взагалі, у всьому світі, якось менше стало…