Вер 24 2010
Про моє поетичне минуле та „Українську онлайн-спільноту”
Взагалі, я не дуже часто згадую про минуле. Можливо, ще не той вік, щоб з насолодою повертатися до того „як добре все було” і з ностальгією зітхати про те, що ніколи вже не повернеться. Мабуть, у мені ще дуже багато „дитячості”, бо я щиро вірю, що найкраща частина мого життя ще попереду.
Втім, іноді, випадково натрапивши на атрибути минулого, починаєш згадувати. Іноді це заняття буває доволі веселим. Особливо, якщо спробувати порівняти, яким ти був „тоді” і яким став „тепер”.
Я більше 5-ти років не писав віршів. Навіть забув, що колись це було одним з улюблених моїх занять. І десь на старенькому комп’ютері в Чернівцях зберігається близько сотні „творів” (спеціально беру в лапки, щоб випадковий читач мого особистого блога бува не подумав, що я дійсно вважаю свої невмілі вірші творами).
Не знаю, що потягнуло мене поділитися деякими з віршів з „широкою” аудиторією (точніше кажучи, просто викласти в інтернет). Але тепер, якщо вам також цікаво, що ж там такого писав Ярослав (впевнений, що більшість із тих, хто познайомився зі мною протягом кількох останніх років, навіть уявити не може, що я писав вірші) – ви можете задовольнити свою цікавість, завітавши на мій авторський розділ в „Українській онлайн-спільноті”.
Читати далі про мою поезію та “Українську онлайн-спільноту”…