Цікаво, які важелі приводять в рух бажання людини змінювати всіх навколо під свої потреби. І чому, коли всі навколо не змінюються, людина починає відчувати якийсь дивний дискомфорт. Я навіть писав про це колись у своєму давно закинутому особистому блозі на ЖЖ. А значить і раніше задумувався над цією темою…
Адже відчуття гармонії між людьми (такими, як вони є) важить набагато більше, ніж чисто механістична „пристосованість” деталей. Допиляв напилком – і все зійшлося.
Але чомусь у стосунках так не працює! Потрібно не іншого пиляти під себе (і звісно ж – не себе під іншого), а знаходити якісь точки дотику, які вже є для вас спільними. Вочевидь, саме на цьому принципі народжуються будь-які стосунки, починаючи від легкої приязні і закінчуючи шаленим коханням. Правда до останнього іноді домішуються чисто фізіологічні елементи пристрасті, які не дають свідомо оцінити, наскільки ваше кохання базується на гармонії, а наскільки – на фізіології.
Читати далі про відчуття гармонії та пристосованість деталей…
„Коли хобі починає приносити гроші, воно перетворюється на роботу і перестає приносити задоволення” – я не згоден з цим твердженням настільки, наскільки взагалі можливо бути з ним незгодним.
Якщо людина витрачає стандартних 8 годин на роботу (а ще 8 віддає сну), тоді робота забирає у неї рівно половину активного часу! Якщо ж за розповсюдженими сьогодні принципами робота забирає у людини більше часу – тоді „на життя” може залишитися зовсім небагато.
А чи готові ви свідомо, з повним розумінням того, що відбувається, віддати половину свого життя справі, яка не приносить жодного задоволення?..
Робота не лише „може”… вона „повинна” приносити задоволення! Інакше особисто я не бачу жодного сенсу у такій роботі. Якщо ви, скажімо, любите фотографувати – то чому б вам не стати професійним фотографом і не почати отримувати прибуток завдяки своєму хобі? Якщо ви обожнюєте програмувати на PHP – цьому вашому хобі також знайдеться практичне застосування. Скажімо, ви можете стати власником веб-проекту, або зайнятися розробкою інтернет-проектів для інших людей.
Читати далі про роботу, хобі, гроші та задоволення…
В продовження теми, піднятої колись у статтях про навчання „Чи потрібно примусово навчати тих, хто вчитися не хоче?” і „Як стати хорошим учнем?”. Цитата з російського башу яка, за рівнем філософічності схожа більше навіть не на анекдот, а на повчальну притчу!
Спогади одного колишнього студента:
Дивлюся, як студенти вихваляються, хто з них більше нічого не робив і при цьому все здав.
Ех…
Коли я був студентом, я здавав право одній дуже милій жіночці. Вона була юристом-практиком, і я очікував, що такий спеціаліст буде мене „ганяти” „від” і „до” по всьому конспекту. Вона ж просто глянула на мене, і, нічого не запитуючи, поцікавилась:
- Оцінку вам яку ставити?
- Е… П’ять хотілося б.
Читати далі про необхідність навчатися…
У всьому світі, мабуть, не знайдеться й десятка людей, які були б повністю задоволені своєю долею. Вони можуть посміхатися на прес-конференціях та поглинати чорну ікру в найдорожчих світових ресторанах. Вони навіть можуть ствердно відповідати на запитання: „Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?” – і при цьому говорити щиру правду. Але, як би там не було – вони майже завжди знають чого їм не вистачає, щоб було ще краще!
Погодьтесь, більшість людей прекрасно знають (чи принаймні, думають, що знають), чого їм не вистачає „для повного щастя”. Комусь не вистачає квартири, хтось мріє про машину, інший – знайти ідеальну пару для шлюбу, хтось – схуднути, поправитись, почати власний бізнес, наростити м’язи, розірвати стосунки, які не приносять задоволення, позбавитись від целюліту, кинути палити, купити новий нетбук… і т. д. і т. п.
Читати далі про цілі та “переходи”…
Звернув увагу на те, як змінюється ставлення людини до навчання, після того, як вона закінчує всі формальні, нав’язані загальними для всіх суспільними правилами та стереотипами, заклади навчання (школу, технікум, університет, академію тощо). Можна кілька років вивчати у школі складні математичні функції, з нетерпінням дочікуючись закінчення уроку. А можна вивчити їх за два дні, коли вони стануть необхідні вам у повсякденному житті. Наприклад, для програмування.
Мені от просто стало цікаво, скільки років потрібно було б витратити, щоб, наприклад, дати учням знання про установку та налаштування Wordpress? А деякі 15-річні підлітки поглинають цю інформацію за два дні тільки тому, що шалено мріють про власний окремо встановлений блог. Набагато складніше для них, випросити у батьків грошей на оплату хостингу!
Але зараз не про те! Вчора, перекладаючи статтю для Менеджмент@БЛОГа наткнувся на цікавий матеріал, про фактори, від яких насправді залежить ефективність навчання окремо взятої людини. Знайшов для себе кілька цікавих моментів:
Читати далі про те, як навчатися ефективніше…