Вер 24 2010

Про моє поетичне минуле та „Українську онлайн-спільноту”

Tag: творчість — 15:13

Взагалі, я не дуже часто згадую про минуле. Можливо, ще не той вік, щоб з насолодою повертатися до того „як добре все було” і з ностальгією зітхати про те, що ніколи вже не повернеться. Мабуть, у мені ще дуже багато „дитячості”, бо я щиро вірю, що найкраща частина мого життя ще попереду.

Втім, іноді, випадково натрапивши на атрибути минулого, починаєш згадувати. Іноді це заняття буває доволі веселим. Особливо, якщо спробувати порівняти, яким ти був „тоді” і яким став „тепер”.

Я більше 5-ти років не писав віршів. Навіть забув, що колись це було одним з улюблених моїх занять. І десь на старенькому комп’ютері в Чернівцях зберігається близько сотні „творів” (спеціально беру в лапки, щоб випадковий читач мого особистого блога бува не подумав, що я дійсно вважаю свої невмілі вірші творами).

Не знаю, що потягнуло мене поділитися деякими з віршів з „широкою” аудиторією (точніше кажучи, просто викласти в інтернет). Але тепер, якщо вам також цікаво, що ж там такого писав Ярослав (впевнений, що більшість із тих, хто познайомився зі мною протягом кількох останніх років, навіть уявити не може, що я писав вірші) – ви можете задовольнити свою цікавість, завітавши на мій авторський розділ в „Українській онлайн-спільноті”.

Читати далі про мою поезію та “Українську онлайн-спільноту”…


Вер 08 2010

Не дай вам Бог харчуватися так, як харчуються американці!

beautiful-girl-cook Сьогодні випадково натрапив і був сильно вражений 21-хвилинною відео-презентацією, яка принесла своєму авторові Джемі Оліверу (Jamie Oliver) приз TED у розмірі 100 тисяч доларів. Ці гроші були спрямовані на реалізацію його ініціативи щодо здорового харчування і виховання в людях необхідності “повертатися на кухню”, а не “знову до фастфуду”.

Американська нація ніколи не асоціювалася в мене з кухонним мистецтвом та особливою стрункістю її представників. Втім, я навіть гадки не мав, наскільки потужна проблема харчування у США. Зрозуміла річ, що середньостатистичний американець полюбляє і відвідує МакДональдс частіше, ніж середньостатистичний українець. Але той факт, що американці і вдома продовжують їсти свої піци, хот-доги, картоплю фрі – та інший подібний непотріб, який легко готується методом завантаження у мікрохвилівку та 5-15-хвилинного нагрівання – став для мене справжнім відкриттям. Аж не віриться, що багато з них ніколи не пробували справжньої їжі – майстерно зготованої домашньої печені, вареників з картоплею, борщу чи, зрештою – свіжого салату з помідорів та огірків…

Проте, мабуть найбільше мене вразила частина відео, де Джемі Олівер демонструє дітям різні овочі, а вони уявлення не мають “що це таке”? Так, один хлопчик називає помідор картоплею. А інший – дивлячись на картоплину, щиро признається, що не знає, що це…

Читати далі і дивитися відео про мистецтво харчування…


Вер 01 2010

Мотосафарі пустелею або Трішечки мого єгипетського відпочинку (+ фотки)

Літню відпустку, як і минулу, ми з дружиною провели в Єгипті. Дуже багато сонця, ще більше моря і надзвичайна безтурботність – ось що сподобалося нам минулого разу і змусило відвідати цю країну повторно.

Власне, їдучи в Єгипет на початку серпня, ми ще й зуміли “сховатися” від київської спеки, оскільки погода в Шарм Ель Шейху нічим не відрізнялася від київської. Температура повітря так само коливалася від 36 до 42, ось тільки вологість повітря у Єгипті набагато нижча, що дозволяє переносити цю температуру куди легше. Словом, хто пам’ятає, що робилося в Україні на початку і всередині серпня – чудово мене зрозуміє.

Втім, сьогодні я хотів поділитися з вами враженнями не тільки і не стільки самою подорожжю до Єгипту, скільки однією з екскурсій, на які нам з Іванкою поталанило потрапити: Мотосафарі на квадроциклах пустелею.

Замість передмови, скажу, що автомобілі – це моя давня мрія, хоча на жаль ще не маю власного. А квадроцикл, як не крути, це все-таки певний аналог автомобіля. Тому на екскурсію хотілося страшенно. І мушу визнати – вона вдалася.

Відразу по прибуттю до бази квадроциклів, нам показали, як зав’язувати арафатки (хто не знає – це клітчасті хустинки), які повинні захищати нас від піску та пилюки. Власне, як бачите – обличчя під час поїздки захищене повністю: окуляри закривають очі, а арафатка – все інше. На фото я і Іванка.

арафатки

Читати далі про нашу подож до Єгипту та мотосафарі…