Блог Ярослава Федорака

Спонсор запису:
Нужны часы классические? Часы бренда orient для вас. Мы ценим время.

Кілька слів про авторські права та права тих, хто купує інформаційні продукти з блога Габріеля Німеха (Gabriel Nijmeh). Як на мене – дуже влучно!

“Коли я купую улюблений CD, плачу за нього готівкою і йду додому – то в жодній з цих дій я не підписую ліцензійної угоди. Більше того, ніхто навіть не просить мене підписати її. Я купую диск так само, як купую хліб – просто плачу за нього гроші і забираю товар, який тепер по праву належить мені.

“Але ж ні, – говорять мені захисники авторського права, – тепер ти зв’язаний ліцензійною угодою, яку ніколи не підписував”.

Гаразд! Давайте тоді будемо вважати, що я підписав без власного відома згоду на ліцензію користування всіма дисками, котрі купив. Тоді з цього варто отримати вигоду. Адже диск, який я купив 10 років назад давно вкрився подряпинами і п’ять треків із десяти вже не програються. Але, на щастя, проблема лише в носії, а моя ліцензія, яка дає право на особисте користування інформацією, повинна повернути “мою” інформацію. Особливо, якщо вона цифрова і може бути розмножена безкінечну кількість разів без будь-яких витрат.

“Але ж ні, – говорить мені музична індустрія, – ти купив товар, а не ліцензію. Іди і купи заміну зіпсованому товару. А коли зробиш це – будеш знову підписаний на ту саму ліцензію, поки щось не трапиться з твоїм носієм”.

Правда для України це поки що не так актуально, але здорова нотка іронії у всьому цьому є!