Блог Ярослава Федорака

Громадська організація, про яку я згадував в „Українській блогосфері” як про найсоціальнішу та най-веб-два-нульнішу, запитує в українських блогерів, яким повинен бути „новий громадянин”. Не планував відповідати на це запитання (бо відповідь банальна), але раз вже запитали прямим текстом у асьці – відповім.

Новий громадянин – це людина, яка розуміє, що орієнтація на політику і політиків не здатна змінити нічого у їхньому житті, а лише їхні власні справи, які (як би нелогічно для когось це не звучало) державної політики зовсім не стосуються. До тих пір, поки в робочий час ми будемо переглядати рейтинги політичних фракцій та потенційних президентів на „Кореспонденті”, перечитуючи всі до одного коментарі до статті про „другу державну мову” – у нашому житті мало що зміниться.

Як на мене кожна людина буде щасливою (і робитиме свою державу щасливою) тоді, коли займатиметься улюбленою справою і приноситиме своєю діяльністю користь для інших. Захоплений програміст, який пише програми для Drupal у 1000 разів більш соціально відповідальний і корисний для держави, ніж учасник суперечок на форумі про національну свідомість та відвідувач всіх антивладних мітингів.

Політика для рядової людини повинна закінчуватися перечитуванням програм кандидатів за кілька днів до виборів та коротким походом на власне вибори. А якщо щось із обіцяного у програмах не було виконано – то політик просто перестає бути гравцем на цій арені. Доступ до влади йому закритий раз і назавжди. Ось це – правильний підхід до політики.

Якщо ж громадяни занадто активно цікавляться нею, постійно стежать за подіями у верховній раді та уряді, і захоплено дивляться пародійні кліпи про політиків, значить щось у нашій державі не так. І це „не так” може стосуватися рівною мірою як політиків, так і самих громадян.

Новий громадянин – це людина, яка знає, що його доля (і часточка долі його держави) залежить тільки від його дій (які не стосуються політики чи політиків) і він готовий здійснювати ці дії!