Гру 23 2009
AVATAR Джеймса Камерона – очікування перевершено багатократно!
Коли місяць чи півтора назад ми з дружиною сиділи на поганеньких „Фрикадельках” (мультфільм про божевільного і водночас геніального науковця), а перед показом, закономірно, крутили рекламу фільмів, які транслюватимуться найближчим часом – я вже знав, що піду на „Аватар”. Так само, як знав, що дивитимусь цей фільм тільки у IMAX!
Але тоді основною мотивацією було ім’я режисера. А очікування зводилися до „дуже якісного і насиченого супер-спецефектами фантастичного фільму від Джеймса Камерона”. При цьому, уява малювала щось середнє між „Термінатором” та „Чужими”, що по суті мало б нагадувати „Хижака” (через це, до речі, на фільм не пішла моя дружина. Вона недолюблює термінатороподібну фантастику). Але я все-рівно пішов би! Якщо не заради сюжету – то хоча б заради спецефектів і неймовірно красивого аймаксівського 3D (а „Аватар” знімався у спеціальному IMAX-форматі – отже 3D обіцяло бути видатним. Забігаючи наперед, скажу, що так воно і виявилося).
Квитки були куплені майже за місяць до прем’єри (на другий чи третій день після того, як було відкрито їх продаж). І вже тоді взяти хороші місця на прем’єрний день було неможливо. А оскільки для мене розміщення в залі має більше значення, ніж час перегляду (ну дійсно, яка різниця – трьома днями раніше чи пізніше – фільм же йтиме довго) – то було взято квитки на одні з найкращих місць на вівторок (22 грудня).
Постараюся не переказувати тут сюжет фільму – все-таки комусь його ще дивитися. Скажу лишень, що „Аватар” перевершив мої очікування у декілька разів. Відверто кажучи, не можу пригадати жодного фільму, який би залишив по собі настільки ж сильні враження.