Блог Ярослава Федорака

Сьогодні мав нагоду поспілкуватися з однією людиною, про речі, які формують індивідуальний світогляд кожного. І ця розмова наштовхнула мене на деякі цікаві думки.

Що впливає на формування молодої людини (скажімо, школяра) як особистості? Що перетворює одних людей на самодостатніх індивідів, які вже у дуже молодому віці повністю беруть на себе відповідальність не лише за свою долю, але й за те оточення, на яке хоча б потенційно можуть впливати? І що не дає іншим не те що ставити і досягати якихось цілей, а взагалі – привести в порядок хоча б невеличкий «мікросвіт» свого повсякденного існування? Чому одні керують, а інші – дозволяють (ба, навіть прагнуть), щоб ними керували?

Знайти відповідь на ці запитання дуже складно…

Філософія твого життя…

Свідомість кожної людини – це по-суті набір певних переконань та стереотипів. Правил, якими вони керуються у своєму повсякденному житті. Але когось цей «набір» приводить на саму вершину: робить успішними бізнесменами, політиками, всесвітньовідомими діячами культури або науки – а когось – опускає на самий низ – під паркан із пляшкою горілки чи у смітник, який вони називають своїм домом.

Знаєте – я не вірю у долю. Точніше: не вірю у долю, як мертво визначений і закріплений набір подій, який людині доведеться пережити не залежно від тих зусиль, які вона здійснюватиме для його уникнення. Я навіть у талановитість, як вроджений дар, не вірю! Будь-який талант – це по суті інтерес людини, помножений на її зусилля та важку працю спрямовану на рух до мети.

В принципі – будь-хто здатен малювати так, як да Вінчі чи писати музику так, як Бетховен. Для цього їм не вистачає лише абсолютної цілеспрямованості. І звісно ж – закоханості у свою справу.
Тобто талант – по суті – це не якийсь вроджений дар, який або є у людини, або ж його немає – а просто закоханість у свою справу. І що найважливіше – вміння визначити і повністю віддатися тій справі, у яку ти закоханий.

Автор фотографії: KRSPO

Чи можна навчитися геніальності?

Звідси постає інше запитання: чи існують методи, які гарантовано (або, хоча б з великою ймовірністю) приведуть людину до її покликання? Дозволять стати не банальною сірою посередністю, а Особистістю з великої літери.

І ось тут ми наближаємося до найцікавішого: якщо такі «методи» існують, то чи можливо виявити їх і «ввімкнути» таким чином, щоб допомогти особистостям ставати Особистостями? Чи можливо створити школу, яка навчатиме геніїв?

Пишучи ці рядки, я буквально відчуваю, як мені не вистачає слів для того, щоб «коректно» висловити свою думку. Так, щоб всі сприйняли її однаково правильно.

Адже насправді таке навчання – це вже буде не навчання у традиційному сенсі слова! Не передача знань від вчителя до учня! Адже в такому разі йдеться не про виховання Особистості (та й чи можливо «виховати» Особистість?).

Йдеться радше про відкриття перед учнем всієї багатогранності можливостей. Так, щоб він сам міг зайти і взяти те, що йому потрібно. Вказівка на двері і можливо – навіть ключ від цих дверей.

У мене немає відповіді на всі ці запитання! Але є відчуття – що такий шлях існує. Не вимощена бруківкою дорога, не стежина, і навіть не дороговказ, а радше камінь (як у тій казці: направо підеш – коня втратиш; наліво підеш – життя втратиш…) з мільйоном варіантів. Кожен з яких – правильний! Але кожен – тільки для однієї людини…