Блог Ярослава Федорака

Для того, щоб успішно рухатися вперед, при цьому працюючи відразу над декількома проектами, потрібно інвестувати дуже багато часу. Якщо при цьому у вас є ще й постійна робота – то часу на щось інше практично не залишається. Але він критично необхідний! Якщо у вас є сім’я, діти – то жертвувати ними заради якоїсь там примарної роботи взагалі не видається можливим.

Сьогодні я подумав: насправді час можна виділити на всі критично важливі потреби. Можна встигати працювати на постійній роботі, приділяти час для власних проектів і при цьому залишати достатньо місця для сім’ї, дітей, спілкування з друзями та спільні походи в кінотеатри та на пікніки.

Але іноді трапляються дуже підлі моменти у житті, які пожирають той час, який можна було б подарувати роботі, власним проектам, сім’ї або друзям. Вони за рівним рахунком не приносять жодної користі. Але уникнути їх практично неможливо.

Це моменти бездіяльності.

Це ті моменти, коли ви втретє переглядаєте поштову скриньку, хоча перед цим робили це всього лише 5 хвилин назад. Єдина ваша мета – не братися нарешті за написання статті, яка висить над вами уже тиждень.

Або, коли ви роздратовані чи виведені з рівноваги якоюсь неприємною подією – ви знову ж не можете зосередитися на по-справжньому важливих речах, натомість займаючись самокаранням, чи у сотий раз прокручуєте у свідомості певну ситуацію. Користі з цього – круглий нуль. Але ви знову і знову повертаєтеся до подій, які вас хвилюють, забуваючи про те, що по-справжньому має значення.

А ще буває, коли до певної запланованої події (будь-якого ключового моменту дня) залишається всього п’ятнадцять хвилин. Замість того, щоб використати цей час на важливі речі (наприклад, допрацювати звіт чи написати ще три абзаци вашої великої статті, яку плануєте опублікувати через місяць) – ви просто гаєте його.

Уявіть ситуацію, ви очікуєте грандіозної вечірки в честь вашого ж дня народження. Гості прийдуть о п’ятій. Цілий день із самого ранку ви бігаєте, готуєте, прибираєте і прикрашаєте кімнату. Накриваєте стіл. Випрасовуєте одяг і нарешті вбираєтесь до прийому. І коли все вже готово – кімнату прибрано, стіл накрито, а ви у новому святковому вбранні чекаєте першого гостя, то, глянувши на годинник раптово відзначаєте, що до початку дійства ще залишилося пів-години. Чи змогли б ви у ці пів-години займатися корисними речами (та дописати той же звіт, наприклад)?

Автор фотографії: The Wandering Angel

Час - найцінніший ресурс

Час - найцінніший ресурс. На відміну від практично будь-якого іншого ресурсу – він належить до невідновлюваної категорії. Якщо у вас закінчаться гроші, ви зможете заробити ще і ще! Ви можете стати мільйонером, а якщо цього буде мало – мільярдером. За великим рахунком все залежить тільки від ваших бажань, потреб та наполегливості.

А от з часом інакше. Народжуючись, ви отримуєте певну фіксовану його кількість. І більше не буде. Якщо ви витратите день на «порожні» речі, то ніколи не зможете «повернути» його. Ви не зможете «заробити» більше часу, скільки б зусиль до цього не приклали. У вас є те, що є. І як на мене, дуже нерозумно витрачати його на посередні за важливістю справи. А тим більше – марнувати… навіть, якщо це якихось 30 хвилин перед приходом гостей.

Сила волі та самоконтроль

Хоча насправді розмірковувати про ці категорії набагато простіше, ніж втілювати їх на практиці. Бо дуже легко сказати: «Не варто витрачати час на перегляд електронної пошти». А що як рука сама тягнеться перевірити скриньку. Дуже легко сказати: «Не варто дозволяти роздратуванню чи стороннім думкам відволікати вас від запланованого». А що, як від хвилювання у вас перехоплює дух, чи сталося щось справді жахливе?

Поки що відповідь на ці запитання у мене тільки одна – самоконтроль та сила волі. Тільки так можна принаймні спробувати «показати на двері» «пожирачам часу», які відбирають у вас найважливіше – єдиний незворотній ресурс.

Але, можливо, окрім сили волі та самоконтролю існують і інші, менш жорсткі інструменти боротьби з «пожирачами часу»? А як ви справляєтесь із цим всім? Було б дуже цікаво дізнатися!