Лют 26

Заради чого я не сплю до опівночі…

Кожна людина займає свій час чимось таким, що подобається тільки їй. Або тим, що вона вважає необхідним! Але загалом, переважна більшість людей сходяться на думці, що речі „які подобаються” потрібно чергувати з тими „які потрібні”. І тільки досить незначна частина людей приходить до розуміння того, що ці речі можна поєднати. Перетворити діяльність, яка подобається, на те, що вам потрібно!

З появою мого третього блога про Flash, PHP та веб-програмування, у мене практично не залишилося часу ні на що інше. Віддаючи належне тому факту, що родина та близькі все-таки повинні знаходитися на першому місці (принаймні, з моєї точки зору), я іноді до другої години ночі сиджу за комп’ютером пишучи статті. А вдень працюю редактором на повну ставку – з 9 до 18.

„Навіщо ж себе так мучити?” – запитаєте ви…

Я б не сказав, що ця діяльність мене виснажує! Навпаки – я щасливий! Спробую пояснити…

В минулому, коли я ще навчався у 5-му чи 6-му класі школи – то дуже багато часу приділяв комп’ютерним іграм. У мене була спочатку 8-бітна приставка Dendy а потім 16-бітна Sega. І якби мама час від часу не відганяла мене від телевізора – то я мабуть проводив би за цим заняттям увесь свій час…

Набагато пізніше – класі, мабуть, в 10-му – у мене з’явився власний персональний комп’ютер, який відкривав бездонне поле нових можливостей. Саме тоді, до речі, я вперше познайомився із флешем.

Але головне, що б я не робив: грався у ігри чи створював свої перші недосконалі програми на бейсіку – ці заняття завжди приносили мені надзвичайне, незрівнянне ні з чим задоволення. Коли мама говорила мені: „Відпочинь трішки від комп’ютера. Почитай якусь книжку чи ще що…” – то це не сприймалося за відпочинок. Навпаки – це була тортура. Дивно, чому мама ніколи не казала: „Відпочинь трішки від уроків. Піди попрацюй на комп’ютері…” Ось це був би відпочинок! Справжній… Той, який приносить відновлення і задоволення…

Я, мабуть знову скочуся до філософії, але все ж дозволю собі трішки пооперувати абстрактними бізнес-поняттями:

Знаєте, чим відрізняється талановитий підприємець, який створює власну бізнес-імперію і досягає успіху, від середньостатистичного офісного працівника, який все життя проводить у чотирьох стінах, виконуючи однакові накази і не надто переймаючись долею компанії (головне, щоб зарплату справно платили)?

Для першого робота – це свято. Перед ним може виникати скільки завгодно викликів і проблем. Це однаково нічого не змінює! Бізнес для нього – це відпочинок… Коли у підприємця випадає вільна хвилинка – він… займається бізнесом!

А що робить „хронічний” офісний працівник, коли у нього випадає вільна хвилинка (наприклад, після того, як повертається з роботи)? Правильно, читає газету, дивиться телевізор або просто „розслабляється” нічим особливо не займаючись. Такі люди люблять заглибитися у світ „політики” чи віддатися паралельній реальності „мильних” телесеріалів. Таким чином, вони начебто втікають від дійсності, залишаючи в далекому минулому і свою „важку” роботу… і своє життя, зрештою.

Відчуваєте різницю? Для підприємців робота – це і є їхнє життя, від якого вони отримують величезне задоволення. Більшість же розділяє час, відведений їм, на „роботу” та „особисте життя”, вважаючи такий стан речей за норму і навіть не докладаючи жодних зусиль для його зміни.

working-bees
Автор фотографії: krikit

Любов до справи, яку робите – запорука вашого успіху і щастя!

Але щось я занадто заглибився у філософію. Повернімося до того, з чого починали! Мій „третій” блог про веб-програмування по-суті є не чим іншим – як давно забутим хобі, воскрешеним у вигляді навчального проекту. Цей блог – як бізнес для підприємця – найкращий спосіб провести вільний час. Пишучи статті, мені постійно доводиться і самому навчатися. Бо сьогодні я ділюся досвідом, здобутим багато років назад і використовуваним кожного дня. Але ж рано чи пізно я розповім про все, що знаю. І в такому разі мені більше не буде чим поділитися з читачами. Тому вчитися потрібно завжди! І від навчання я також отримую „кайф” анітрохи не менший, ніж від творення.

Якби організм не вимагав від мене данини у вигляді кількох годин повної відключки – я, мабуть, взагалі не лягав би спати. Сни навіть близько не приносять того задоволення, яке приносить набуття нових знань та розуміння того, як ти зможеш використати їх на практиці. Останні два роки мені час від часу доводилося створювати Flash-банери для своєї компанії. Але тільки за останній місяць, займаючись активним пошуком нової інформації на цю тему, я дізнався набагато більше, ніж за всі ці два роки. І вірю, що це лише початок.

Колись у дитинстві я мріяв створити власну комп’ютерну гру. Сьогодні, з кожним днем я все більше переконуюсь, що рано чи пізно зможу втілити цю свою мрію у реальність. І взагалі – коли робиш те, що приносить задоволення – починаєш вірити що можливо досягнути будь-якої цілі! Єдине, що турбує – на всі плани може фізично не вистачити часу. Тому немає ні секунди на зволікання! Тільки вперед! І тільки до своїх цілей!

TrackBack URI

Схожі записи

Коментарів (12) до “Заради чого я не сплю до опівночі…”

  1. Інтернетесса говорить:

    завжди хотіла знати який об”єм роботи виконує редактор на повну ставку - з 9 до 18
    можете поділитися?

  2. jarofed говорить:

    Зазвичай це три-чотири статті на день (частина з яких перекладні) + робота над 3-4-ма додатковими проектами, до яких також іноді доводиться писати статті та підбирати інші матеріали. + деякі проекти, які не стосуються безпосередньо редакторської роботи. Загалом, в двох словах доволі складно все описати. Якщо Вам справді цікаво, стукайте в аську або GTalk :) Поспілкуємося…

  3. Vovanada говорить:

    поділяю повністю вашу думку… все менше і менше сплю. краще вже сайт розробляти, аніж спати ;)

  4. jarofed говорить:

    Vovanada, на жаль, наші організми далеко не завжди з нами погоджуються… :) І для того, щоб більше встигнути - їх треба берегти!

  5. Vovanada говорить:

    так, тому я сплю по декілька раз, але по декілька годин)))

  6. Інтернетесса говорить:

    а 3-4 - це повністю авторські і якого розміру?
    можна й в асьці / ГТ, я там

  7. podarok говорить:

    Прохання до Автора статті перейменувати заголовок на
    “Сповідь трудоголика”

  8. Psiho говорить:

    Банальні, але правильні істини! :)

  9. G3D говорить:

    Про те, що робота повинна приносити задоволення це так, але ти все ж таки помиляєшся =). Не варто сидіти до 2 ночі і писати статті. З точки зору біології сон найкорисніший від 23 до 1-2. Тому ККД був би набагато більшим, якби ти швидше прокидався, а не допізна засиджувався.

  10. jarofed говорить:

    G3D, у кожної людини свої біоритми :) Особисто я дуже слабо уявляю, що зміг би себе змусити прокинутись о п’ятій, для того, щоб перед роботою ще попрацювати. Вочевидь - я сова… Та й працюється найкраще якраз вночі, коли всі вже сплять і ніхто не заважає. Принаймні, це правда у моєму випадку.

  11. Тарас говорить:

    А я от щойно просидів всю ніч читаючи ваші статті. Зараз спізнююсь на першу пару. Знаєте чим мені стаття сподобалась? Вона описує, як ви пишете статті в такому обсязі і такої якості. Просто секрет досягнення щастя, успіху, і всього решта.
    Дякую.
    Дякую також за те, що я заново відкрив для себе україномовний інтернет. До цього рік читав в основному англомовний.
    Думаю варто нам створити потужніший каталог ніж http://top.blog.net.ua/
    З таким підходом як у вас, можна буде в розвитку обігнати російський сектор. Як не кількісно, то якісно. Біжу на пару, і вже не терпиться приступити, до подальшої роботи.

  12. jarofed говорить:

    Тарасе, дякую за теплі слова. Дуже приємно знаходити своїх однодумців.
    Насправді, на словах це все набагато простіше, ніж на справі. Бо на справі трапляються вигорання, нервові зриви, просто перевтома і т. п. Іноді хочеться все покинути і просто виспатися. А що найгірше - іноді приходить зневіра, коли ти починаєш думати, що рухаєшся не туди, і що окрім тебе самого це нікому не потрібно…

    В такому разі спілкування з однодумцями і людьми, які теж займаються тим, що й ти, дуже допомагає.

Trackbacks

Прокоментувати