У всьому світі, мабуть, не знайдеться й десятка людей, які були б повністю задоволені своєю долею. Вони можуть посміхатися на прес-конференціях та поглинати чорну ікру в найдорожчих світових ресторанах. Вони навіть можуть ствердно відповідати на запитання: „Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?” – і при цьому говорити щиру правду. Але, як би там не було – вони майже завжди знають чого їм не вистачає, щоб було ще краще!
Погодьтесь, більшість людей прекрасно знають (чи принаймні, думають, що знають), чого їм не вистачає „для повного щастя”. Комусь не вистачає квартири, хтось мріє про машину, інший – знайти ідеальну пару для шлюбу, хтось – схуднути, поправитись, почати власний бізнес, наростити м’язи, розірвати стосунки, які не приносять задоволення, позбавитись від целюліту, кинути палити, купити новий нетбук… і т. д. і т. п.
Читати далі про цілі та “переходи”…
Найкоротший запис на jarofed.com!
У зв’язку з тим, що за різними даними, ICQ, можливо, буде змінювати свої протоколи щотижня для того, щоб остаточно позбавитися від альтернативних клієнтів, прошу поради у своїх читачів, які користуються тим чи іншим IM-клієнтом: Skype чи Jabber? І чому?
UPD (ну не виходять у мене однорядкові пости): Відповіді від фоловерів у твіттері!
Ну і, раз на те пішло - прислухаюся до порад більшості читачів і спробую скористатися опцією “і те, і те”! Починати буду з Jabber-а. У зв’язку з цим - друге запитання: “Який клієнт ви б порадили?”
До скайпа звернуся вже тоді, коли виникне необхідність у голосовому спілкуванні (а в тому, що рано чи пізно вона виникне - я навіть не сумніваюсь).
І звісно ж, з аськи я нікуди не йду. Просто потихеньку переноситиму контакти і спілкування до Jabber-а. Коли більшість контактів буде вже там, можливо, одного дня я просто не натисну на зелений значок ICQ.
Звернув увагу на те, як змінюється ставлення людини до навчання, після того, як вона закінчує всі формальні, нав’язані загальними для всіх суспільними правилами та стереотипами, заклади навчання (школу, технікум, університет, академію тощо). Можна кілька років вивчати у школі складні математичні функції, з нетерпінням дочікуючись закінчення уроку. А можна вивчити їх за два дні, коли вони стануть необхідні вам у повсякденному житті. Наприклад, для програмування.
Мені от просто стало цікаво, скільки років потрібно було б витратити, щоб, наприклад, дати учням знання про установку та налаштування Wordpress? А деякі 15-річні підлітки поглинають цю інформацію за два дні тільки тому, що шалено мріють про власний окремо встановлений блог. Набагато складніше для них, випросити у батьків грошей на оплату хостингу!
Але зараз не про те! Вчора, перекладаючи статтю для Менеджмент@БЛОГа наткнувся на цікавий матеріал, про фактори, від яких насправді залежить ефективність навчання окремо взятої людини. Знайшов для себе кілька цікавих моментів:
Читати далі про те, як навчатися ефективніше…
Коли кількість ідей та напівреалізованих проектів зростає, цілком закономірне запитання, яке постає перед людиною: „Де б узяти дві-три, а ще краще – зразу 10 додаткових годин у добі?” Мені довелося перевірити істинність цього твердження на власному прикладі.
Останнім часом як на роботі, так і поза нею доводиться реалізовувати дуже багато нових ідей та працювати над різноманітними проектами. Як правило, все закінчується просто-таки шаленою втомою, недоспаними ночами, темними колами під очима і головним болем, який стає все більш регулярним.
Звісно, вирішити цю проблему повністю неможливо. Але можна розпланувати свій час таким чином, щоб встигати більше. Основна хитрість полягає в тому, як людина виконує поставлені завдання. Якраз „нелогічність” цієї хитрості і призводить до того, що більшість людей закінчують свій день із незмінним головним болем!
На жаль, я вже не згадаю, де вперше про це прочитав. Але спробую поділитися із вами досвідом…
Читати далі про те, як робити більше за менший час…