Гру 03
Америка – не Україна, або Не дихайте ще трішки – зараз ми придумаємо, що робити…
Аргентина – не Китай! Чи є тут люди, які вважають інакше?
Аргументи на зразок «X» – не «Y» (де X – це одна країна, а Y – інша) зазвичай використовуються у дискусіях, де обговорюється політичний, економічний, культурний тощо устрій двох держав, коли «шальки терезів» починають схилятися на користь одного з опонентів:
«У сусіда хата біла,
У сусіда жінка мила», - наголошує один з учасників дискусії!
«Ну а що ж ти хотів? Україна – не Росія!» - відрізає другий, тим самим перекреслюючи будь-які аргументи опонента. Після такого повороту подій вже наче й немає про що сперечатися…
Про відчуття!
Втім, на моє глибоке переконання, головне не те, що ви скажете (бо ж кожному зрозуміло, що Україна – таки не Росія, не Америка і вже тим більше – не Японія), а те, як ви це скажете. Бо ж погодьтеся, фраза «Україна – не Америка», яка злетіла з вуст українця, навіть на емоційному рівні звучить зовсім інакше, ніж фраза «Америка – не Україна», сказана мешканцем США.
Бо в першому випадку це звучить радше як виправдання (хоч люди, які використовують цю фразу – гарантовано це заперечуватимуть), а у другому, як відчуття власної вищості. Щось схоже на те, що відчуватиме наш співвітчизник, говорячи фразу: «Ну Україна – це ж вам не Гондурас!»…
І що найдивовижніше – у жодному зі згаданих вище тверджень немає жодної суперечності. Як не крути, а «X» – це таки справді не «Y»!
Про загальнолюдські цінності!
А тепер про головне – те, заради чого, власне я і взявся серед ночі писати цей пост! Звісно, менталітет, культура, цінності та інші атрибути різних народів навряд чи колись зможуть стати спільними для населення всієї планети. Принаймні – не за нашого життя! І СЛАВА БОГУ!
Але з іншого боку, існують якісь загальні цінності, притаманні людям без прив’язки до будь-якої географічної чи культурної території. Заповідь «не вбий» стосується всіх країн, як, власне і «не вкради». Принаймні я не знаю країни, у якій дотримувалися б інших принципів (якщо знаєте - просвітіть)!
Якщо хтось колись винайшов колесо (на жаль я не знаю, на території якої країни це відбулося) то чи означає це, що всім іншим державам слід відмовитися від цього винаходу тільки тому, що «X» – не «Y»?
Або (що навіть краще проілюструє абсурдність цієї ситуації) уявімо два народи. Для наочності – візьмімо ту ж Україну та Росію. Є аксіома: «Україна» - не «Росія»! І тут раптом один із державних мужів раптово усвідомлює, що всі росіяни… УВАГА… - дихають повітрям! Майже миттєво після цього виходить указ: «Всьому народові України перестати дихати»!
А потім хтось так жалісливо додає: «Ну не дихайте ще трішки – ми вже думаємо над тим, що робити далі…»
Ось такий от емоційний запис! Прошу боляче ногами не бити – сам розумію, що дискусійних моментів там багато. Але сподіваюся, що основну ідею мені таки вдалося донести!
Грудень 4th, 2008 at 13:22
Нездужав :(
Грудень 4th, 2008 at 18:12
Ну от і про мене вже пишуть… Майже про мене )))
Грудень 4th, 2008 at 23:52
Я сьогодні щедрий на хуки…
В статті цілком і повністю йдеться про стереотипи, адже якщо дивитись по суті
Америка - не Україна
Україна - не Америка
Обидві фрази мають абсолютно однакові значення заперечення подібності двох країн.
Все інше, на кшталт “виправдання, власна щирість, перевага тощо” - це банальні стереотипи, які заважають сприймати фразу саме мірилом контексту а не того, яка політична чи економічна ситуація в країні.
І відповідно до стереотипів - саме так реагують читачі - в міру своєї “нерозумності”, читаючи серед технічного тексту “політичний”(лише як приклад) підтекст, який автор не вкладав в значення фрази.
Одне я скажу, Україна не Америка - в нас є 3G інтернет - в них - ніфіга.. Сосуть собі помаленьку льодяники жовто-блакитні.
Гештальт йоптя
Грудень 5th, 2008 at 09:32
Пам”ятаю, як у школі нам розповіли, що є таке поняття - “авторський знак”. Відомі письменники іноді у своїх творах відходять від правил пунктуації і, наприклад, у тих місцях, де потрібно ставити кому - ставлять тире! Або ще щось начудять! Але їм можна - вони ж відомі письменники.
Прикол в іншому! Після того, як клас дізнався, що є таке поняття як “авторський знак”, майже кожен почав виправдовувати свої помилки у контрольних роботах “авторськими знаками”. Типу: “Це ми не помилилися - це ми так задумали!”
Щось схоже я завжди відчуваю, коли хтось починає виправдовувати власну відсталість власною ж унікальністю!
P.S.: О_о… не знав, що у США немає 3G! Це що, правда?
Грудень 5th, 2008 at 10:08
ось, до речі, натрапив на ! Обов”язково почитай, якщо ще не читав. Отримаєш масу задоволення!
Грудень 6th, 2008 at 03:17
Це мені?
————
Посилання в тему ніасіліл - стиль написання недолюблюю
Грудень 7th, 2008 at 15:34
podarok, ні, не тобі! Це я про те, коли люди говорять: “А в України і того немає, і сього немає… - але ми не бідні. Ми просто унікальні!”