Блог Ярослава Федорака

Все почалося приблизно три тижні назад, коли Іванка запитала у мене: «Що ти хочеш на день народження?» І я поринув у роздуми! Так вже сталося, що дружина дарувала переважно високотехнологічні речі. При чому, якщо так можна висловитися – з наростаючою потужністю. На свій позаминулий день народження я отримав mp3-плеєр iRiver T20, а минулого разу – цифровий фотоаппарат Canon PowerShot A570 IS та принтер Xerox. Тож цього разу, сумнівів ніяких бути не могло – я також отримаю якийсь гаджет. От тільки який – належало визначити з часом.

І я визначив – моїм новим гаджетом буде смартфон!

Взагалі, я ніколи не був перебірливим у питаннях, які стосувалися мобільних телефонів. За весь час моєї взаємодії з ними (а це вже більше 6 років) я змінив лише дві моделі. Хто може похвастатися тим самим?

Першою моєю «робочою конячкою» був древній Trium (зараз навіть не згадаю назви моделі, але це була максимально проста трубка, яка окрім свого безпосереднього обов’язку – дзвонити – більше нічого не вміла). Тріум прослужив мені довгих три роки, аж поки не став абсолютно непридатним для виконання своїх обов’язків.

Другий телефон, який прийшов на заміну морально застарілому Trium-у – була Nokia 3120. Це було моє перше особисте знайомство з брендом, який вже невдовзі став улюбленим (і щиро сподіваюся, що ця любов продовжиться і надалі). На той час (2005 рік) телефон був далеко не найгіршим вибором – поліфонія + кольоровий екран – та все ж окрім функції надсилання та прийому дзвінків він все ж таки не вмів нічого робити. Звісно, за додаткові 50 гривень я купив для нього датакабель і завантажив туди кілька java-програм для читання книжок (що загалом було не так вже й легко, враховуючи розміри вбудованої пам’яті – 1 Мб). Звісно ж, ні про яке розширення пам’яті не могло бути навіть мови.

Належало вибрати наступника – телефон, який задовольнить всі мої нові потреби, які виникли за три з лишком роки!

Проштудіювавши масу різноманітної літератури і зважаючи на специфіку мого теперішнього виду діяльності, я переконався, що хочу пристрій, який зміг би забезпечити мене Інтернетом у найбільш віддалених куточках цього світу. Або, якщо вже бути до кінця відвертим – то хоча б поза межами мого скромного помешкання у Києві. Адже, навіть від’їжджаючи на короткий відпочинок до рідних Чернівців я почуваюся наче відрізаним від зовнішнього світу, оскільки доступ до Інтернету там можна отримати хіба випадково. А різноманітні Інтернет-клуби я ніколи особливо не любив. Саме тому було прийнято рішення – я хочу мобільний телефон, який можна було б використати як модем і який, при можливості, підтримував би максимальну кількість сучасних стандартів – і як мінімум 3,5G WCDMA 2100.

Що стосується брендів – то вибір у цій категорії був зроблений вже давно і жодним сумнівам не піддавався – тільки Nokia. Чесно признаюся – навіть якби за ту саму суму мені запропонували новий iPhone 3G – я б гарантовано відмовився. Все таки якість зв’язку – це якість зв’язку. І любов до брендів тут також відіграє неабияку роль. Тому в цьому питанні ніяких компромісів бути не могло. Я навіть не розглядав альтернативних варіантів.

Окрім того, у мене було ще дві вимоги, які можуть видатися дивними з точки зору середньостатистичного споживача:

1. По-перше, я негативно ставлюся до сенсорних екранів, а тому їх наявність в мобільному телефоні для мене є абсолютно неприйнятною. Втім, Nokia цілком розділяє мою нелюбов до такого типу екранів. Чи не тому тільки одна або дві їхні моделі підтримують цю функцію?
2. По-друге, мені не підходить жоден інший тип трубки, окрім класичного моноблока (жодних спайдерів чи розкладачок). В цьому питанні інтереси Nokia, схоже, розійшлися з моїми, оскільки мені довелося відкинути дуже багато цікавих варіантів тільки через їхню будову (слайдерність).

Найскладніше – маючи загальні знання та деякі першочергові характеристики, які обов’язково повинні бути притаманні телефонові, вибрати те, що тебе дійсно влаштує. Адже коли говорити про ряд смартфонів із цінової категорії «вище середнього» - то вибір тут по-справжньому багатий. Але якщо придивитися уважніше – майже жоден варіант не виявляється «абсолютно ідеальним».

Деякий час я серйозно задумувався над можливістю придбання (а точніше – вимоги в якості подарунка) моделі E51. Вона влаштовувала мене практично всім. Окрім одного – фактичного розміру екрана. Все-таки, якщо говорити про перегляд веб-сторінок на екрані телефона а також, що теж зовсім не виключено, перегляд фільмів – то 2 дюймів явно буде замало.

Як результат – тривалі пошуки закінчилися вибором флагманської моделі (минулого року випуску) Nokia N82. Це так би мовити – абсолютний ідеал за вимогами, які я ставлю перед телефоном. Ось лише деякі його характеристики:

• Підтримка стандартів: GMS 850/900/1800/1900, UMTS (WCDMA 2100)
• GPRS: клас 32
• EDGE: клас 32
• GPS-навігатор
• Вбудована пам’ять: 120 Мб
• Додаткова пам’ять: microSD 2Гб в комплекті
• Операційна система: Symbian OS 9.2, S60
• Розмір дисплея: 240х320; 2,4 дюйма
• Кількість кольорів: 16000000
• Фото/відеокамера: 5Мп, оптика CarlZeiss зі ксеоновим спалахом (відеокамеру у цій моделі телефона називають найкращою серед всіх мобільних пристроїв і не лише серед Nokia)
• Медіа: MP3-плеєр, FM-радіо, відеоплеєр (mpeg4, avi, 3gp)
• Інтерфейси: BlueTooth (v2.0), USB, Wi-Fi, WLAN
• Комплектація: Nokia N82, зарядний пристрій, гарнітура (навушники), USB-шнур, відеошнур, картка пам’яті microSD (2Гб), адаптер для картки пам’яті, диск з програмним забезпеченням та інструкція для користувача.

І за все це у сертифікованому магазині було віддано всього $395 (чи, зважаючи на сучасні маніпуляції із курсом, 2600 гривень).

На фото, яке наведене вище, ви можете спостерігати, те, що я побачив, відкривши коробку телефона. За винятком картки пам’яті, яка вже знаходиться всередині. Та моєї старої Nokia 3120, яку я поклав поруч просто для порівняння (не погано збереглася за три роки користування, чи не так?)…

Вихідні, як то мовиться – вилетіли з життя. Розбирався з новою іграшкою: пробував завантажувати відео, музику, редагував профілі, переносив контакти, налаштовував, тестував – словом – отримував задоволення від взаємодії з телефоном. Поки що враження виключно позитивні! Якщо буде час і натхнення – наступного разу обов’язково поділюся з вами уже конкретними враженнями від більш тривалої взаємодії зі смартфоном. А поки що я від нього «просто тащуся!»