Лис 29
Чи потрібно примусово навчати тих, хто вчитися не хоче?
Над цим питанням я задумався після того, як прочитав у Олександра Семенюти (FireOn) статтю про «Уроки скоропису у вузі». А точніше, після того, як в коментарях до цієї статті зав’язалася така собі дискусія про совковість методів викладання у вищих навчальних закладах, та те, чому ця ситуація досі залишається фактично незмінною.
І знаєте, про що ще я подумав? Якби у мене не було особистого блога, то цей пост швидш за все не з’явився б (просто не було б де його опублікувати). З кожною наступною подібною ситуацією я все більше переконуюся, як це класно – мати власний особистий блог.
Якщо в двох словах: у вузах до сих пір панує багато в чому хибне переконання, що конспекти неодмінно потрібно писати і що робити це необхідно тільки вручну! Мовляв, якщо використати конспект товариша або й взагалі – скористатися електронною версією конспекту, залишеного минулими поколіннями студентів – то в голові нічого не відкладеться. А так – хоча б механічна робота змусить вас засвоїти матеріал.
Відверто кажучи, хоч я закінчив вуз не так вже й давно, але сподівався, що від цього маразму університети вже встигли позбавитись. Виявляється – зовсім ні!
Навіть не знаю, якими я уявляв сучасні аудиторії… принаймні припускав, що значна частина студентів уже зараз може користуватися ноутбуками замість зошитів (адже набирати текст на клавіатурі набагато швидше, ніж записувати його на папір). Виходить – це теж заборонено…
Навіщо це робиться!
Особисто мені проблема зрозуміла – небажання великої кількості студентів вчитися «гаситься» саме такими інквізиторськими методами. Якщо перепишеш «Війну і Мир» - то повинно ж у твоїй голові хоч щось залишитись!
І воно справді залишається… - глибока ненависть до Толстого зокрема і всієї російської літератури в цілому. Чи, розмірковуючи категоріями навчання, – відраза до університетської освіти, яка насправді дуже рідко дає студентам ті знання, які вони з успіхом зможуть застосувати у своєму подальшому житті.
А я пам’ятаю, як на другому чи третьому курсі нас – студентів – змушували писати реферати «від руки», щоб переконатися, що ми їх не завантажимо з Інтернету. Це вже навіть не інквізиція, це справжнісінький фашизм!
Автор фотографії:
Студентів не потрібно заставляти – просто гнати з вузу!
Єдине, чого як ніяк не можу зрозуміти, це навіщо змушувати вчитися тих, хто вчитися не хоче. І причина тут може бути тільки одна: людині намагаються вкласти до голови ті знання, які їй не потрібні/не цікаві.
Я не вірю в «абсолютно тупих» студентів, яким нічого нецікаво. Пам’ятаєте – саме колишні шкільні двієчники і трієчники стають найуспішнішими бізнесменами та політиками? І вочевидь, це дається їм не «за красиві очі», а тому, що у проміжку між школою та своєю неймовірною кар’єрою вони щось та й дізналися!
У кожної людини своя сфера інтересів. Якщо навчати її тому, що їй потрібно – то самомотивації буде достатньо для засвоєння знань і навіть пошуку цих знань за межами університетської аудиторії. І навпаки – якщо знання людині не потрібні – то навіть під дулом автомата вкласти ці знання у голови нещасних студентів буде не так вже й просто.
І хай іде під три чорти освітня програма, яка покликана «клєпати» продукт ширвжитку – однакових за рівнем освіти випускників. Якщо з двох десятків дисциплін, передбачених міністерством освіти, студента не цікавить жодна – то не потрібно його заставляти. Потрібно просто виключати з вузу. Бо судячи з усього – він обрав не ту спеціальність. А там уже – крути не крути – толку буде небагато.
Все рівно після закінчення університету людина зіткнеться з очевидним – роботодавцеві та й всьому світові байдуже, який диплом у вас в кишені. Ви цінні рівно настільки, наскільки володієте навичками, а також здатністю швидко здобувати нові. Зрештою, ви вчитеся у вузі саме для того, щоб навчитися вчитися.
As simple as that!
І до чого тут вміння писати реферати «від руки»?
Листопад 30th, 2008 at 00:25
Ох і нагла провокація… Жуть..
Наука в університеті… Гм… Це була справа принципу.
Принциповість в підході викладачів, реальне відхилення від будь-якої системи навчання. Постійні скорочення програми, намагання втиснути в 40 годин те, що можна було вивчити за 300…
Принциповість в підході більшості студентів - відсутність поваги до застарілої системи навчання, з цього випливає абсолютне небажання щось запам’ятовувати - через відсутність мотивації - більшість студіків вчаться(читай вчились) лише тому, що так треба, а не тому, що це потрібно.
Принциповість в системі оцінювання, коли оцінка - це товар. І це мабуть найгірше. Тобто вона насправді товар, але товар специфічний, а не той, що чітко має курс на зельону бомажку.
Суцільна клокака принципів, благо в ций клоаці є можливість окрім банального переписування рефератів, спробувати працювати паралельно з навчанням, отримати свободу відвідування всього і приходити лише на іспити. Так і робив. І як результат - повага від викладачів, бо наче і там і там встигалось… Ще й креслення за гроші робились. І курсові роботи четветого курсу на третьому наче насіння лускати було.
PS. Ой як добре було б мати кнопку попереднього перегляду. Ну просто суперово б було… А то от зараз клікну по Неперекладеному Сабміту і фіг його зна що інші будуть читати…
Листопад 30th, 2008 at 00:56
і хто з нас після цього провокатор? ;)
ну не знайшов я плагіна, який додає кнопку попереднього перегляду. Якщо знайду - обов”язково поставлю. Спеціально для тебе (тільки не треба починати розповідь про крутість Друпала :) )… А якщо вже прямо аж занадто жахливо виглядатиме - то я вручну поправлю!
а з “неперекладеним сабмітом” - підловив. Знайду якось вільну хвильку - обов”язково поправлю це. :)
Листопад 30th, 2008 at 02:47
BUeditor for wordpress спробуй знайти. Дуже зручний редактор з переглядом без перевантаження сторінки. В мене стоїть в коментарях
Листопад 30th, 2008 at 09:54
> Відверто кажучи, хоч я закінчив вуз не так вже й давно, але сподівався, що від цього маразму університети вже встигли позбавитись. Виявляється – зовсім ні!
усе залежить від студентів… не знаю, як давно ти закінчив вуз, але особисто я - нещоавно, і я там вів справді конспект, тобто записи коротких тез і ідей, а не запис під диктовку матеріалу. а часто і взагалі не вів, а робив лише собі помітки у блокноті, і такий метод вважаю ефективнішим
> Навіть не знаю, якими я уявляв сучасні аудиторії… принаймні припускав, що значна частина студентів уже зараз може користуватися ноутбуками замість зошитів (адже набирати текст на клавіатурі набагато швидше, ніж записувати його на папір).
а чи здатні протриматись бюджетні ноути кілька пар підряд на акумуляторі? далеко не кожен студент може собі дозволити macbook, який живе ~7 годин на акумуляторі. до речі, мій нетбук (який для таких застосувань підходить чудово) протримався лише півтори пари (перевірено)
> більшість студіків вчаться(читай вчились) лише тому, що так треба, а не тому, що це потрібно.
100%
> ну не знайшов я плагіна, який додає кнопку попереднього перегляду. Якщо знайду - обов”язково поставлю. Спеціально для тебе (тільки не треба починати розповідь про крутість Друпала :) )… А якщо вже прямо аж занадто жахливо виглядатиме - то я вручну поправлю!
погано шукав :)
Листопад 30th, 2008 at 11:31
“я там вів справді конспект, тобто записи коротких тез і ідей, а не запис під диктовку матеріалу” - так робили всі нормальні студенти. Але траплялися клінічні випадки, коли наприкінці курсу викладач вимагав показати конспект, і якщо цей конспект займав менше певного розміру (тобто людина записувала дійсно тезово, а не детально) - до заліку студент не допускався.
а за плагін - дякую. треба буде спробувати. :)
Листопад 30th, 2008 at 11:36
так робили всі нормальні студенти. Але траплялися клінічні випадки, коли наприкінці курсу викладач вимагав показати конспект, і якщо цей конспект займав менше певного розміру (тобто людина записувала дійсно тезово, а не детально) - до заліку студент не допускався.
деякі викладачі щось про таке говорили, але ні один до діла не довів, усі заліки та іспити я здав успішно не маючи конспекта у “класичному” розумінні. розумному студенту “закидони” викладача не стануть завадою
Грудень 1st, 2008 at 13:09
> Ви цінні рівно настільки, наскільки володієте навичками, а також здатністю швидко здобувати нові. Зрештою, ви вчитеся у вузі саме для того, щоб навчитися вчитися.
правда, але це об’єктивний погляд на речі. тим часом…
> після закінчення університету людина зіткнеться з очевидним – роботодавцеві та й всьому світові байдуже, який диплом у вас в кишені.
…тим часом оце — дуже хибне враження. так було — і ще досі є — в наших теренах, і то в окремих галузях. але поцікався, як до цього ставляться за кордоном, у європі та сша — і думаю, будеш здивований. все якраз навпаки.
Грудень 1st, 2008 at 15:18
tivasyk, можливо ви й праві, якщо йдеться про провідні світові університети (але там радянськими практиками навіть не пахне). Що ж стосується 99% українських університетів, сумніваюся, що їхня “корочка” розглядається як диплом за кордоном. Винятки є, але їх дуже-дуже небагато.
Грудень 1st, 2008 at 16:31
Згадую наше “улюблене” БЖД, де, для того, щоб отримати залік, потрібно було принести написаний від руки конспект… При чому, після його перевірки, викладач перекреслював кожну сторінку зошита червоною ручкою (знав, напевно, що після заліку цей маразм ніхто не буде перечитувати:)), для того щоб інші студенти не використали конспект. Сама вночі перед заліком разом з автором блогу переписувала товстенний зошит, а все, що лишилося в памяті після курсу - це те, яка чудова країна Гондурас (хто слухав курс в Могилянці - той зрозуміє:))
Грудень 1st, 2008 at 18:11
Мене теж дратую, що змушують переписувати. Я був у англійському коледжі декілька днів і встиг переконатись, що наша освіта повне лайно. Там ніхто не париться над нудними книжками, а тим більше пише великі конспекти. Так само, як студенти обирають собі 5 або 6 предметів і вчить їх щодня. Оце спеціалізація! А наших учнів та студентів набивають деякими непотрібними предметами! Можна довго про це дискутувати.
Грудень 1st, 2008 at 18:25
2jarofed
> можливо ви й праві, якщо йдеться про провідні світові університети [...] Що ж стосується 99% українських університетів, сумніваюся, що їхня “корочка” розглядається як диплом за кордоном.
ах, ось про що мова… але ж це зовсім не те, про що йшлося в цитаті:
> після закінчення університету людина зіткнеться з очевидним – роботодавцеві та й всьому світові байдуже, який диплом у вас в кишені.
так значить, не байдуже? так значить, перебиратимуть? от про це я й казав, власне.
Грудень 1st, 2008 at 21:42
tivasyk, я не знаю, наскільки логічно чи переконливо це прозвучить, але і за кордоном в кінцевому рахунку виявляється байдуже, який диплом у вас у кишені - а значення має лише те, хто ви! Справа в тому, що на відміну від українських ВНЗ, значна частина з яких є корумпованими, дипломи провідних світових універистетів справді можуть вважатися певним показником якості. Це служить для полегшення роботи рекрутингового відділу провідних міжнародних компаній (якщо у тебе диплом Гарварду, значить існує чимала ймовірність, що ти непоганий спеціаліст, а отже можна запросити тебе на співбесіду і тестування, а можливо - стажування і перевірити, так це - чи ні).
Але повірте, якщо виявиться, що людина з дипломом Гарварду не знає таблиці множення і правил граматики англіської мови - то не залежно від дипломів вона вилетить з компанії і втратить можливість подаватися туди знову. І зовсім інша справа, що такого ніколи не станеться - бо диплом Гарварду є реальним показником якості освіти, на відміну від великої кількості дипломів українських (та і не тільки українських) вузів.
Тобто все-таки у компаніях звертають увагу не на диплом, а на реальні знання. А диплом є тим першим фільтром, який дозволяє серед сотень тисяч бажаючих відібрати тисячі тих, хто з великою ймовірністю зможе виправдати покладені на них сподівання.